Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №194 комбінованого типу" Криворізької міської ради

 





Сторінка логопеда

 

 

 

                                   Поради логопеда

Мовленнєвий кодекс



• Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.
• Пам’ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини в сім’ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.
• Не забувайте, що ваше мовлення – взірець для наслідування.
• Не забувайте доручати старшим дітям якомога більше у вільний час розмовляти з меншою дитиною.
• Спонукайте дитину до звуконаслідування, правильного промовляння слів.
• Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.
• Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, скоромовки, вірші.
• Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.
• Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші мовленнєві творчості вашої дитини.
• Спонукайте їх до складання віршів, лічилок будьте їм помічниками.
• Уважно ставтеся до запитань вашої дитини.
• Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові.
• Спонукайте дітей до запитань, виховуйте «чомусиків».
• Систематично проводьте ігри в слова.
• Не забувайте доречно вживати прислів’я, загадувати загадки.
• Кожне незрозуміле дитині слово обов’язково поясніть, у присутності дитини вдайтесь до словника.

Обговорюйте прочитане. Наштовхуйте дітей на роздуми про характери персонажів, про відчуття, які вони переживали у ту або іншу мить, про причини їх поведінки.

Батькам про сучасні підходи до розвитку мовлення дітей

• Майстерність батьків саме у тому й полягає, щоб побачити настрій, бажання, стан дитини.
• За неуспішної чи недостатньо успішної діяльності показати малюкові, в чому полягає проблема, як можна подолати труднощі.
• Елементи новизни варто поєднати з набутим досвідом, знайомою інформацією.
• Важливим є етап дитячих самостійних чи спільних з дорослим пошуків та знахідок.
• Не варто активно закликати дітей до спільної роботи, гри, а тим паче відвертати їхню увагу від вільної, самостійно обраної діяльності, краще – зацікавити їх.
• Батьки мають задовольнити бажання дитини взяти участь у спільній діяльності, паралельно реалізуючи мовленнєві, пізнавальні, розвивальні педагогічні завдання.
• Цікавим та корисним для дошкільнят є уособлення слова, поняття у руховому, слуховому, художньому, музичному образах.

"Книги слід читати так само неквапливо і дбайливо, як їх писали."
Генрі Дейвід Торо

• Діти не тільки дослухаються до вихователів, а й до батьків, вони висловлюють свою думку, прагнуть довести, переконливо аргументувати, не боячись ані власної помилки, ані критики дорослого.
• Майстерність дорослого у тому й полягає, щоб, спираючись на знання індивідуального розвитку дитини, окремими кроками, репліками наближати її до успішного результату.
• Остерігайтеся акцентувати увагу на недоліках мовлення дитини, щоб це не стало приводом для критики, глузування з боку інших дітей.
• Важливо, щоб батьки брали на себе роль не контролера, а носія інформації.
• Дітям імпонує позиція дослідників, відкривачів.

МОВЛЕННЄВА ПАМ’ЯТКА-ПОРАДНИЦЯ

• Хороше мовлення дитини – успішне навчання у школі, широкі можливості у подальшому виборі професії, вміння спілкуватися з людьми.
• Найнаполегливіша робота вихователя не дасть цілковито сподіваного результату без систематичних занять батьків з дитиною вдома.
• Щоб у навчанні та вихованні дитини досягти потрібних результатів, мовлення самих дорослих має стати прикладом для наслідування (наслідування – психологічна особливість дітей).
• Якщо дитина повсякчас буде чути чітке, правильне мовлення, то завдяки наслідуванню воно стане для неї звичкою і унеможливить мовленнєві вади.
• Ви ще самі не вмієте правильно розмовляти українською? Вчіться разом з дитиною! Не змушуйте її повторювати ваші слабкість та лінькуватість у самовдосконаленні й унаслідок цього – небажані проблеми у мовленні.
• У дитини, як і у дорослих, не завжди все добре виходить. Тож часом ви нарікаєте на відмову її від подальших занять. Не опускайте руки! Не виказуйте негативних емоцій: роздратування, глузування. Та найгіршими вашими словами в цій ситуації буде: «Нічого, прийде час – сам навчиться!»
                   Добре, якщо буде саме так
 • Нехай ваші заняття з дитиною перейдуть у мовленнєві ігри та забави. Гра містить у собі частку емоційного піднесення, яке зростає завдяки наявності в ній елементів несподіванки та змагання. Емоційне насичення надає іграм привабливості.
• Вибирайте час, коли дитина перебуває у хорошому настрої.
• Добираючи ігри, зважайте на темперамент дитини.
• Не фіксуйте увагу малюка на тому, що не виходить. Підбадьорте і, щоб «розрядити ситуацію», ненав’язливо поверніть до більш простого, вже відпрацьованого матеріалу, ніби нагадавши, що колись у неї це також не виходило.
• Коротенький віршик, промовлений веселим, загадковим тоном, допоможе заохотити дитину до гри-заняття.
• Заняття проводьте двічі-тричі на тиждень, а якщо дитина ще погано розмовляє, то й частіше.

 

 

 

Розвивайте мову, рідну та чудову.

 

Скоромовки - логопедичні чистомовки.

 

В цьому розділі до вашої уваги представлені логопедичні чистомовки (скоромовки) та вправи на автоматизацію звуків у словах та реченнях.

 

Одна з порад логопеда – віршовані чистомовки (скоромовки) на вимову проблемних звуків.

 

Хотілося б зауважити, що до цих вправ можна переходити лише тоді, коли у малюка вільно виходить правильне вимовляння окремого звуку, представленого у вправі.

 

Окрім даного матеріалу ви можете імпровізувати.

 

Наприклад, промовити,як дзижчить бджілка (Дж-ж-ж-ж-ж),                                                   
як гуде поїзд (У-у-у-у-у-у), 
як мати колисає дитину (А-а-а-а-а-а), 
як пищіть комар (Дз-з-з-з-з-з) і т.п.

 

Також можна різноманітнити вправу зміною гучності або тембру голосу, тобто одні й ті самі рядки промовляти по різному: голосно, тихо, швидко або повільно.

 

Щоб заняття було більш ефективним, пропоную таку його послідовність:

 

1. Гімнастика для пальчиків
2. Вправи для дихання та артикуляціонна гімнастика (губи, язик)
3. Голосові вправи
4. Вправи з мовним матеріалом

 


 

Але майте на увазі: дитині має бути цікаво, тоді вона буде більш уважною і не так швидко втомиться, частіше хваліть дитину і вона буде більш старанною. Бажаю успіхів!


 

***

 

Ла-ла-ла: Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли: В гост ми до неї йшли.
Ло-ло-ло: В Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла: Пирогів вона спекла.
Л’є-л’є-л’є: Чаю Аллочка нал’є.
Лі-лі-лі: Ось лимони на столі.
Лю-лю-лю: Дуже кисле не люблю.

 

Ло-ло-ло: Снігом землю замело.
Ля-ля-ля: Стала білою земля.
Лі-лі-лі: Ось замети чималі.

 

Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора.
Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк.
Ро-ро-ро: Доберемось на метро.
Ру-ру-ру: В зоопарку кенгуру.
Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору.
Ру-ру-ру: Заєць обдира кору.
Ра-ра-ра: Закінчилася в нас гра.

 

Рі-рі-рі: Що ти бачиш угорі?
Рю-рю-рю: Бачу ясную зорю.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ря-ря-ря: Небо синє, як моря.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ри-ри-ри: Там літають комари.
Ра-ра-ра: З комарами мошкара.
Ра-ра-ра: Розбігаймось до утра!

 

 

Ічка-ічка-ічка: Ось глибока річка.
Ачка-ачка-ачка: Пливла по річці качка.
Єчки-єчки-єчки: Знесла вона яєчки.
Чат-чат-чат: Навиводить каченят.
Чить-чить-чить: Плавать діточок навчить.
Ічці-ічці-ічці: Попливуть разом по річці.

 

Чок-чок-чок: Ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу: Я капусту посічу.
Щок-щок-щок: В чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний: Получився борщ смачний.

 

В
Виделкою Вова вареники їв,
А Вітя водиці з відерця відпив.

 

Вже весна і тане крига,
Врешті, весняна відлига.

 

Валя весело сміється,
По вітру волосся в’ється!

 

Г, Ґ
Гном в гаю гуляв годину,
Назбирав грибів корзину.
Йшла Ганнуся в гастроном,
Їй шагав назустріч гном.
Ніс с грибами він корзину,
Дав Ганнусі половину.

 

Говірка та горда Ганна -
Господиня бездоганна.

 

Гантелі й гирі підійма, 
Сильніш за Гліба в нас нема.

 

Гриць газету покупає,
В ній кросворди розгадає.
І за розум, не за вроду,
Він отрима нагороду.

 

Стигле гроно винограду
Ганна принесла із саду.

 

Скільки важуть пироги?
Покладу їх на ваги.
Їх не треба рахувати,
Краще гостей пригощати.

 

Гусениця в лісочку
Гріла спину на грибочку,
Сонце гаряче пекло,
Їй голівку напекло.
Їй зроблю, коли навчусь
Із газети я картуз.

 

Ґава гудзик відшукала,
І в гніздо собі поклала.
"Я ґадзиня- мастериця,
Все в ґадзівстві знадобиться!"

 

Ґоель-моґель із яйця
На сніданок їсть вівця!

 

На ґринджолах із гори
Їхав натовп дітвори.
Ой! Мала упала Юля
І тепер на лобі ґуля.

 

Ґелґотів гусак на дворі,
Сиділа ґава на коморі,
На ґанку індик ґелґотав,
Ну, хто птахів порахував?

 

Д
По дорозі йду додому,
Все з дитинства тут знайоме:
Деревина-дуб стоїть,
В небо сивий дим летить,
У дворі гуляють діти,
В дім дверцята неприкриті:
Дім запрошує ласкаво:
Тут і деруни, і кава,
Добрі люди проживають,
Про добробут вони дбають.

 

Зі сметаною в обід
Дерунів об’ївся дід.
Да-да-да, ді-ді-ді,
Дерунів об’ївся дід.

 

Дудку дав Дмитро мені,
"Дуй у дірку до-ре-мі!"
Щось не дам її ладу,
Все виходить "ду-ду-ду"!

 

ДЖ, ДЗ
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
В дзеркало дивилася,
Дуже чепурилася.

 

Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
Милувалась дуже-дуже
Наче в дзеркало в калюжу.
Білі зуби, коса довгенька,
Та сукня гарна, зелененька.

 

Джміль на склянку з джемом сів,
Гедзь до нього підлетів,
І дзвінка пішла розмова.
Першим гедзь промовив слово:
"Що, солодкий джем із грушки?"
"З’їм його я самотужки!"
Джміль дзижчав, що було сили,
Поки склянку не закрили.

 

Дзюрчить у лісі джерело,
Вода дзеркальна в ньому.
Допомагає джаз лісний
Перебороти втому.

 

День народження у джунглях
Відзначає Джонатан.
Одягнув нарядні джинси
Відбиває джаз у джбан.

 

Вдіну джемпер, джинси вдіну –
Джентельмен наполовину.
Ще вести себе навчуся,
Буде щаслива бабуся.

 

Ж
На болоті журавель жував журавлину,
А у лісі їжачок – живильну ожину.

 

Життєрадісні жирафи
Узяли журнал із шафи.
Його жужмили і м’яли
...Все одно не прочитали.

 

Жук у житі зажурився,
Жвавий джміль десь забарився.
Жук жужжить: "Хвилююсь я,
Дружба в нас на все життя".

 

Жвавий дід смалив у ліжку
І читав цікаву книжку.
Раптом діда сон зморив,
Він цигарку упустив.
Дим, пожежа,жар і жах
Вліз пожежник аж на дах.
Затушив живий вогонь,
Він жаркий, його не тронь.
Жалюгідний дід в журбі –
Це урок мені й тобі.

 

У калюжі вужик жив,
З жирной жабой не дружив,
Жабка його ображала:
"В тебе, вуж, немає жала!"

 

Ріже ніж коржі смачні –
Женя торт спекла мені.

 

Жук з метеликом здружився,
З ним над квітками кружився.

 

Жужжить у Жені 
Жук у жмені.
"Жу-жу-жу, жу-жу-жу!
Я з тобою не дружу!"

 

 

З
Бачила Зіна, як зірка упала,
Зразу бажання вона загадала:
"Взимку на землю хай випаде сніг,
Зіна хай буде завзятіша всіх,
Хай її до зоосаду 
залюбки батьки ведуть,
Хай зефіру й мармеладу
завтра зранку їй дадуть".

 

Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко.
"Зебра, заєць, зубр, змія –
Тут їх всіх побачу я!"

 

Ми були в театрі. В залі
Там завісу відтуляли.

 

Взимку біла вся земля,
Ковзани бере маля.

 

Під березою в грозу
Заховав Захар козу.

 

К
На городі в нас картопля,
Кавуни і кабачки.
Є калина, є капуста,
Є червоні бурячки.

 

В казаночку камбалу я варила чималу,
Перцем, сіллю задобрила,
юшкой друзів пригостила.

 

В калюжі купалась казарка,
Їй влітку у пір’ях так жарко!

 

Л
Плига руда білочка з гілочки на гілочку.

 

З братом ми були у лісі,
Гриби збирали на узліссі,
Дві корзини чималі
Ми додому притягли!

 

 

М
В мисці масло й макарони,
З’їсть їх Марк, як охолоне!

 

Мухомор і білу мишу
Малював маленький Міша.

 

Мільйон мікробів на руках,
Під мікроскопом – просто жах!
Візьму мило, кран відкрию,
Руки я мерщій помию!

 

Р
Я на руку рукавицю
Одягаю брату Грицю.
Він незграбний, ще маленький,
Хай не мерзне мій рідненький.

 

Моркву, перець і гарбуз
Посадив старий дідусь.
Пестив їх та поливав – 
Гарний урожай зібрав.

 

Трамвай, тролейбус і метро –
Це наш громадський транспорт.
Його ми мусим берегти,
Бо пішки прийдеться іти.

 

Я по воду на криничку
Поведу малу сестричку.
Хай відеречко бере,
Водички трохи набере.

 

Йшов по біру старичок,
Опирався на дрючок.

 

На городі у Марічки
Агрус, огірки, порічки.

 

В рукомийнику помию
Руки я брудні.
Хай подасть мерщій сестричка
Рушничок мені.

 

Я зараз з буквой "Р" один
Перерахую всіх тварин:
Риба, тигр, верблюд, барсук,
Рак з клешнями замість рук,
Рись, рисак і кенгуру,
Кріт до себе ліз в нору,
Нерпа і жирафа гарна,
Зебра, морж, корова, сарна,
Ще черепаха, носоріг,
Більш пригадати я не зміг!

 

Рута-м’ята розпустилась -
Ароматна і кріпка.
Бджоли та джмелі над нею
Наче пляшуть гопака!

 

Скаржився лікарю равлик сумний:
"Темно в очах, наче бачу лиш хмари!"
Лікар порадив: "Не хмурся, малий!
Виправять зір рогові окуляри!"

 

Важив оранжеву моркву
На терезах продавець.
Фарбами пише портрети
Та натюрморти митець.

 

Рома та Рита співають у хорі,
Ввечорі разом гуляють надворі,
Разом додому ідуть, як пора.
Рома та Рита – це брат і сестра!

 

Варить борщ Борис-моряк:
Морква, помідор, буряк.
"Вийде борщ смачний у нас,
Пригощу я, друзі вас!"

 

 

С
Мій дідусь живе в селі,в нього сиві вуса.
Я сокирою рубати в дідуся навчуся.
Я навчусь траву косити і в сарай її носити.
Дідусю бракує рук – допоможе йому внук.

 

Садівник в саду працює,
Сапа в нього і граблі.
Він сапає й обгортає
Все, що лізе із землі.

 

І посилки, і листи носить листоноша.
Хоч від нас далеко пошта – це приємна ноша.
Я подякую йому, чаю теплого наллю.

 

Співаків багато в лісі,
Кує зозуля на узліссі.
І солов’я пташиний спів
З зелених чути нам гаїв.

 

Ось приїхало таксі, ми поїдемо не всі.
Хай старий сіда дідусь, а я ніжками пройдусь.

 

Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає –
Весну й сонце прославляє!

 

Мати просить в Саші: "Син!
Ти сходи у магазин!
Купиш сир, ситро, сирок,
І яєць один лоток,
М’яса, сухарів, редиски,
Сині сливи і іриски,
Ще насіння, сіль, сирок,
І смородину, синок,
Трохи сала й ковбасу!"
"Мамо, я ж не донесу!"

 

Ф
Фазан-футболіст дуже любить футбол
Як форвард фазан забиває свій гол.

 

Х
Художник малює худобу і хату,
За це він отрима хвалу і зарплату.

 

Якось кухару на вухо
В кухні шепотіла муха:
"Хоч з тобою не дружу,
Хліб спекти допоможу".

 

Хвастався хом’як пихатий:
"Є хазяйство в мене й хата,
В холодильнику харчі,
Три хлібини у печі".

 

Хмара сонце заховала,
В хащі холодно всім стало.

 

Кухар в кухоль квас нал’є,
Хай хороший хлопчик п’є.

 

Ц
Гриць малює олівцем
Гусеницю з горобцем.

 

Цеберку цесарка в крамниці взяла,
В цеберку цесарка яєць нанесла.

 

У крамниці продавець
Загубив свій олівець.

 

Соня смажила млинці,
Ось і тісто на руці.
Як з роботи прийде тато –
Хай він з’їсть млинців багато.

 

В нас на ганку горобці –
Крихти їм несу в руці.
А сусідський хлопець Гліб,
Вчора їм приносив хліб.

 

Як на сцену на цеглину
Сів цвіркунчик біля тину.
Цвіринчить і цвіринчить,
Не на мить не замовчить!

 

Жив цар у палаці,
Спав цар на матраці,
Якось цар всю ніч не спав -
Йому цвіркунчик заважав.
Ну, а зранку у віконце
Вже заглядувало сонце.
Прокидайся цар, бо ранок -
На столі стоїть сніданок.
Там і яйця, і цукерки,
І цибулі пів цеберки!

 

Ч
Під кущем курча гуляє,
Черв’ячка собі шукає.
Мати-квочка поруч з ним,
З сином крихітним своїм.

 

Качка чотири яєчка знесла,
В червні вона каченят навела.
Ходить тепер вона з ними на річку
Їсть по дорозі смачненьку суничку.

 

Вліз у хату їжачок
І побачив бурячок:
"У цікавої цій штучки
Жодної нема колючки".

 

Якось повз колючий тато,
На спині він ніс багато:
Лист, ожину, два грибочка
Для маленького синочка.
"Їж, мій любий хлоп’ячок!"
Вмовляє сина їжачок.

 

Своїх друзів пригощаю,
Наливаю в чашки чаю,
Ось варення із порічки,
А ось тістечко з сунички.

 

Ш
Шифер кришу прикрашає,
Від дощу її ховає.

 

Ми до школи швидко йшли,
Кущ шипшиновий знайшли.

 

На машині у гараж
Заїзджає батько наш.
Для машини це як дім,
Тепло й затишно у нім.





 

 

 


 

 

ЯКЩО ВАШ МАЛЮК НАДТО АКТИВНИЙ...

Практично кожному з нас протягом життя доводилося бачити дітей, яких називають гіперактивними. Вони відразу впадають в око — на вулиці, у транспорті, магазині, школі. Такі діти привертають загальну увагу своєю непосидючістю, імпульсивністю, невмінням зосередитися. Вони незручні, дратують, виводять із себе. Коментарі оточення у таких випадках дуже традиційні: «Якби це був мій, то я б його...»; «Ось вам результат уседозволеності»; «Мати розпустила»; «Батько жодного разу не шмагав». Батькам гірко все це чути — хто-хто, а вони знають, скільки витрачено сил і які методи використовувалися, щоб їхній малюк навчився хоч трохи контролювати себе. Гіперактивний малюк — це непросте випробування і для сім’ї, і для оточення. Саме такі діти падають зі сповивальних столиків, вискакують під колеса машин, пхають пальці в розетки, перекидають каструлі з окропом, хапають чужого собаку за хвіст, провалюються в каналізаційні люки. А в школі — не можуть зосередитися, крутяться, розмовляють, бешкетують, б’ються і взагалі всіляко ускладнюють життя педагогам та однокласникам.

 

Причини дитячої гіперактивності

 

Однак те, що, на перший погляд, може здатися поганою поведінкою, невихованістю або розбещеністю, нерідко буває наслідком серйозних порушень у нер­вовій системі дитини. Є різні думки щодо причин дитячої гіперактивнос­ті. Це можуть бути генетична схиль­ність, особливості функціонування головного мозку, пологові травми, інфекційні хвороби, якими дитина перехворіла в перші місяці свого життя. Нерід­ко може йтися про мінімальну мозкову дисфункцію (ММД) або про синдром дефіциту уваги з гіперак­тивністю (СДУГ), наявність яких може визначити тільки невропатолог після проведення спеціальних діагностичних досліджень. Адже батьки не завжди здатні адекватно оцінити свою дитину: одні можуть прогледіти серйозну патологію, а інші, навпаки, розцінити як відхилення від норми властиві малюкам-холерикам імпульсивність і допитливість.

Якщо йдеться все-таки про проблеми з нервовою системою, то, незалежно від етіології, найкращі результати дає поєднання спільних зусиль сім’ї, психологів, шкільних педагогів, а також невро­патологів, які визначать необхідне медикаментозне лікування. Та все ж основне навантаження лягає на батьків, яких чекають довгі роки наполегливої і послідовної роботи зі своєю дитиною. Як правило, такі зусилля винагороджуються. Складно, звичайно, роз­раховувати на те, що гіперактивна дитина стане спокійною, слухняною і ласкавою. Проте цілком реально пристосуватися до особливостей занадто рухливого маляти, навчитися співпрацювати з ним і зробити його поведінку більш-менш прийнятною для навколишніх.

 

Змінюємо спосіб життя сім’ї

 

Щоб зняти всі сумніви і виробити правильну стратегію поведінки, обов’язково проконсультуйтесь із невропатологом і ретельно дотримуйтесь його рекомендацій. Змиріться з тим, що на довгі роки спосіб життя сім’ї диктуватиметься інтересами виховання дитини. Якомога менше телевізора і комп’ютера, більше ігор на свіжому повітрі. Жодних сімейних чвар на підвищених тонах. Години тиші, спокійні заняття, розумно організоване дозвілля. Звичайно, кожна дитина потребує уваги, любові, турботи і виділеного тільки їй часу, але гіперактивному малюку всього цього необхідно вдвічі більше.

Постарайтеся, щоб ваш будинок був комфортним для надто активної дитини: якомога менше килимів, скла й небезпечних дрібничок. Але не створюйте «стерильного» простору, взагалі позбавленого небезпек: якщо вдома заклеєні всі розетки, то дитина швидше зверне на них увагу в гостях або садку.

Багато батьків поспішають віддати непосидючого малюка у спортивну секцію: набігається, мовляв, і не матиме сил на пустощі вдома. Однак не все так просто — фізичні й емоційні перевантаження можуть тільки ускладнити ситуацію. Тому, віддавши малюка у спортивну секцію, уважно простежте, як це позначається на стані його нервової системи. Цілком можливо, такій дитині більше підійдуть гімнастика і плавання, ніж футбол чи бокс. А може, певний час доведеться обмежитися звичайними рухливими іграми під вашим контролем.

Вчимося розуміти слово «не можна»

Зробіть усе можливе, аби ввести вашу гіперактивну дитину «в рамки». Чітко розмежуйте поняття «вдома» і «поза домом». Кількість суворих заборон (і відповідно — покарань) має більше стосуватися поведінки на людях. Домовляйтеся з малюком заздалегідь про правила поведінки. Щоб дитина звикла до дотримання заборон, доведеться зменшити їх загальну кількість. Але ті заборони, які стосуються безпеки і поваги до навколишніх, мають бути непорушними (не можна вибігати на проїжджу частину вулиці, торкатися електропроводів, безцеремонно поводитися з дорослими, стрибати по калюжах поруч із перехожими та ін.). Дитина повинна знати, що ваше «не можна!!!» — залізне, а його порушення загрожує дуже суворим покаранням. А ось із деякими дрібними пустощами, які дозволятиме собі ваш нащадок удома, цілком можна змиритися.

Дуже шкідливо тільки картати і карати гіперактивну дитину — вам це, звичайно, допоможе «розрядитися» і зняти напругу, але дитині на користь аж ніяк не піде. Покарання може бути тільки одним із багатьох методів виховання. Не забувайте також про різні способи заохочення.

 

До школи готуємося заздалегідь

 

Якомога більше уваги приділяйте тим заняттям та іграм, які сприяють розвитку координації рухів, дрібної моторики рук, уваги, уміння концентруватися (малюнки із серії «знайди відмінність»; розфарбовування, ліплення з пластиліну, пазли, конструктори та ін.). При цьому немає жодного сенсу примушувати гіперактивну дитину робити все самостійно. Від таких занять буде користь, тільки якщо це стане спільною, захоплюючою для вас обох справою.

Давайте чіткі інструкції з виконання завдань. Не перевантажуйте малюка, майте на увазі, що він просто не може утримувати увагу на одному виді роботи. Заняття розбивайте на короткі, але часті періоди. У маленьких перервах дайте дитині можливість побавитися в якусь рухливу гру або просто побігати. Поступово привчайте малят до дедалі триваліших періодів роботи.

Зберігайте спокій — без витримки успіх неможливий! Якщо відчуваєте, що можете спалахнути, візьміть паузу: вийдіть із кімнати і постарайтеся відновити самовладання та тверезий плин думок. Згадайте, що ніщо не завадить вам любити свого малюка.

Постарайтеся бути доброзичливими, але непоступливими під час занять. Не критикуйте дитину, якщо в неї щось не виходить, не зважайте на дрібниці. Пам’ятайте: результатом має бути не гарна аплікація, а те, що малюк на якийсь час зміг сконцентруватися, навчився перемагати себе, докладав зусиль, намагався. Ство­рюйте оптимістичний настрій: «У тебе все вийде»; «Спробуй ще раз»; «А якщо зробити так...» По ходу роботи відразу хваліть дитину за проміжні успіхи.

 

У першому класі вчимося разом

 

Поговоріть із першим учителем сина чи доньки. Дуже важливо, щоб педагог зрозумів: у вашої дитини тимчасові проблеми з нервовою системою. Спокійно розкажіть про вашу стратегію виховання, успіхи й невдачі. Постарай­теся заручитися підтримкою і знайти союзника у ваших зусиллях.

Змиріться з тим, що першокласник спочатку відчуватиме значні труднощі. Будьте готові до того, що він може пропускати букви, не дописувати слова і речення, робити помилки в найпростіших арифметичних прикладах. Пам’ятайте, що це відбувається не через слабкий інтелект або бажання дійняти вас, а внаслідок невміння концентруватися. Дитина не винна в тому, що в неї щось не виходить. І хто ж їй допоможе, якщо не ви?

Коли вона виконує домашні завдання, знайдіть можливість на певний час звільнитися від кухні або телевізора і просто спокійно посидьте у тій же кімнаті з якоюсь справою, яку не важко відкласти (в’язання, вишивка). Самою своєю присутністю ви організовуєте малюка і створюєте умови, в яких вам буде легко прийти йому на допомогу. Перед виконанням уроків можна повторити з дитиною таблицю множення або потренуватися на чернетці писати нову букву. А ось саме завдання нехай вона виконує вже самостійно. Перш ніж малюк учитиме напам’ять вірш, переконайтеся, що він правильно читає слова й розуміє загальний зміст — через неуважність він міг не почути пояснень учителя.

Знаходьте всілякі способи вираження любові до своєї непростої дитини. Говоріть слова любові й заохочення, якомога частіше використовуйте доторки — цілуйте, гладьте по голові, попліскуйте по плечу, обнімайте і пригортайте до себе.

 

 

 

Дихальна гімнастика

Данi вправи мають характер гiмнастичних i поєднуються з вимовлянням рiзноманiтних звукiв. Для дiтей дошкiльного i раннього шкiльного вiку проводяться у виглядi гри.

  1. "Годинник". Стоячи, трохи розставити ноги, руки вiльно опустити. Розмахуючи руками вперед i назад, промовляти "тiк-так". Повторити 10-12 разiв.
  2. "Сурмач". Сісти на стільчик, руки пiдняти на рiвень рота, пальцi стиснути, нiби тримаючи сурму. Зробити повiльний видих із голосним вимовленням звуку "п-ф-ф-ф". Повторити 4-5 разiв.
  3. "Помахай крилами, як пiвник". Стати прямо, ноги розставленi, руки опущенi. Розвести руки в сторони, а потiм плескати ними по стегнах. Промовляти на видиху "ку-ку-рi-ку". Повторити 5-6 разiв.
  4. "Каша кипить". Сiсти на стiльчик, одну руку покласти на живiт, другу - на груди. Втягуючи живiт та набираючи повiтря в груди - вдих, опускаючи груди та напружуючи живiт - видих. При видиху голосно промовляти "ш-ш-ш-ш!". Повторити 5-6 разiв.
  5. "Потяг". Ходьба по кiмнатi з виконанням руками iмiтуючих рухiв, супроводжуючи їх звуками "чух-чух-чух!", протягом 20-30 секунд.
  6. "На турнiку". Стоячи, ноги поставити разом, гiмнастичну палицю тримати обома руками перед собою. Пiдняти палицю догори, звестися на пальчики - вдих, опустити палицю на спину, стати на всю ногу - довгий видих iз вимовлянням звуку "ф-ф-ф-ф". Повторити 3-4 рази.
  7. "Вартовий". Стоячи з палицею в руках, почати ходьбу, високо пiднiмаючи колiна. На два кроки - вдих, на 6-8 крокiв - видих зi звуком "ш-ш-ш-ш". Повторювати протягом двох хвилин.
  8. "Насос". Стати прямо, ноги разом, руки вздовж тулуба. Вдих, потiм нахил тулуба в сторону. Видих, руки ковзають по боках, при цьому голосно вимовляти "ссссс! ссссс!". Випрямити тулуб - вдих, нахил в iнший бiк. Повторити 6-8 разiв.
  9. "Регулювальник". Стоячи, ноги розставленi, одна рука пiднята догори, iнша вiдведена вбiк. Вдихнути носом, потiм змiнити положення рук з подовженим видихом та вимовлянням звуку "р-р-р-р". Повторити 4-5 разiв.
  10. "Летять м'ячi". Стоячи, руки з м'ячем пiдняти догори. Кинути м'яч вiд грудей вперед. Вимовити при диханнi довготривале "у-х-х-х!". Повторити 5-6 разiв.
  11. "Вирости великим". Стати прямо, ноги разом. Пiдняти руки догори, добре потягнутися, пiднятися на пальцi - вдих, опустити руки вниз, опуститися на всю ногу - видих. Вимовляти "у-х-х-х!". Повторити 4-5 разiв.
  12. "Лижник". Рухатися як при ходьбi на лижах. Видих через нiс з вимовлянням звуку "м-м-м-м". Повторювати 1,5-2 хвилини.
  13. "Маятник". Стоячи, ноги розставленi на ширину плечей, палицю тримати за спиною на рiвнi нижнiх кутiв лопаток. Нахиляти тулуб в сторони - влiво та вправо. При нахиляннi - видих з вимовлянням звуку "т-у-у-х-х!". Повторити 5 разiв у кожну сторону.
  14. "Гуси летять". Повiльно ходити кiмнатою. Пiд час вдиху пiдняти руки в сторони, пiд час видиху - опустити вниз, вимовляючи "г-у-у-у-у!". Повторювати 1-2 хвилини.
  15. "Свiтлофор". Сiсти, ноги тримати разом. Пiднiмати руки в сторони та повiльно їх опускати вниз з довготривалим видихом, вимовляючи "с-с-с-с". Повторити 3 рази.

Вправи рекомендується проводити як ранкову гiмнастику та повторно на прогулянцi, тобто два рази на день.

Особливий ефект такi заняття дають у поєднаннi iз загартувальними процедурами. До них входять: повiтрянi ванни, вмивання водою температурою вiд +18 до +28 градусiв за Цельсiєм, денний сон iз доступом свiжого повiтря, прогулянки два рази на день, сонячнi ванни, контрастне обливання нiг водою рiзної температури (+38 - +28 - +38 градусiв за Цельсiєм), обливання нiг пiсля прогулянки з поступовим (кожнi 5 днiв - на 1 градус за Цельсiєм) зниженням температури води з +28 до +18 градусiв за Цельсiєм, полоскання рота (дiти 3-4 рокiв), горла (дiти, старшi 4 рокiв) кип'яченою водою кiмнатної температури з додаванням лiкарських рослин двiчi на день (зранку i ввечерi) по 1/3 склянки розчину.

 

 

 

Коли необхідно

 звернутися до логопеда

 

ДО ЛОГОПЕДА СЛІД

ЗВЕРНУТИСЯ ЯКЩО:

 

До кінця 1-го місяця дитя ніколи не кричить перед годуванням.

 

До кінця 4-го місяця маля не посміхається, коли з ним заговорюють, не гуліт.

 

До кінця 5-го місяця не намагається, знаходячись на руках у мами, відшукувати ті предмети і тих людей яких вона називає, не прислухається до музики.

 

До 7  місяців не взнає голосу близьких, не може правильно реагувати на інтонації, не відтане перевага мелодійним брязкальцям. Не намагається привернути до себе увагу яким-небудь способом.

 

До кінця 9-го місяця у маляти немає лепету, і він не може повторювати за дорослим різні звукосполучення і склади, наслідуючи інтонації того, що говорить.

 

До кінця 10-го місяця маля не махає головою на знак заперечення, або ручкою на знак пробачення.

 

До року маля не може виголосити ні слова не може виконати прості прохання (покажи, принеси), не здатний адекватно реагувати на похвалу і на зауваження по приводу неправільного поведінки.

 

 

До 1 року 4 місяцям він не може адекватно ситуації вживати слова «мама» і «папа».

До 1 року 9 місяцям не може виголосити 6 осмислених слів.

 

До 2 років маля не може показати частини тіла, які йому називає дорослий, не виконує складні прохання типа: «Сходи на кухню і принеси чашку». Не впізнає близьких на фотографії.

 

До 2,5 років не розуміємо різницю між словами «Великий» і «Маленький».

 

До 3 років не розуміє короткі вірші, розповіді, казки, не намагається їх переказати, не може показати, яка лінія щонайдовша, не може відповісти на питання, як його ім'я і прізвище.

 

У 4 роки не знає назви кольорів не вважає в межах п'яти, не слухає довгі казки, не може розповісти жодного вірша.

 

У 5 років мова не розбірлива і не зрозуміла для тих, що оточують.

 

У 6 років маля не може переказати події минулого дня, проглянутого мультфільму або прочитаної розповіді. Неправільно виголошує звуки рідної мови і (або) не розрізняє їх на слух.

 

 

 

Так само слід звернутися до

логопеда, якщо Ваше маля:

 

- не реагує на звернену до нього мову, навіть якщо його називають по імені, але помічає інші, навіть дуже тихі звуки;

 

- не прислухається (як це роблять слабочуючі  діти), не намагається зрозуміти сказане по губах не удається до міміки і жестів для вираження свої думок;

 

- вживає перед окремими словами зайві звуки (а, і);

 

- повторює перші склади або цілі слова на початку фрази;

 

- робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;

 

- важко перед початком мови.

 

nbsp;