Повна назва закладу

Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №194  комбінованого типу»

Криворізької міської ради

Код ЄДРПОУ

12271200000004599

Юридична адреса закладу

м. Кривий Ріг, вул.. Павла Глазового, 18а

Електронна адреса

[email protected]

Адреса сайту

htt://dnz194.dnepredu.com

Прізвище, ім’я, по батькові завідувача закладу

Штайнке Ірина Еріхівна

Дата заснування закладу

1989

Площа земельної ділянки

2629,8м2

Кількість груп

12

Мова навчання

українська

Режим роботи закладу

Режим роботи закладу:  8⁰⁰ – 18.00

Режим роботи чергових груп: 7⁰⁰ – 19⁰⁰

Вихідні дні: субота, неділя, святкові дні..

Години  прийому завідувача

Понеділок - 9⁰⁰ - 12^00, 13.00 – 17.00

№

Назва посад

Всього працівників*

Рівень кваліфікації

Мають педагогічне звання**

Спеціаліст вищої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст другої категорії 

Спеціаліст

Не мають кваліфікаційної категорії

1

Завідувач 

1

1

-

-

-

-

1

2

Заступник директора з дошкільного відділення

-

-

-

-

-

-

-

3

Вихователь- методист

1

-

1

-

-

-

-

4

Вихователь

21

4

-

-

7

10

2

5

Музичний керівник

1

-

-

-

-

1

-

6

Інструктор з фізвиховання

1

-

-

1

-

-

-

7

Інструктор з плавання

-

-

-

-

-

-

-

8

Практичний психолог

-

-

-

-

-

-

-

9

Вчитель-логопед

3

-

1

1

-

1

-

10

Вчитель-дефектолог

3

-

2

1

-

-

-

11

Соціальний педагог

-

-

-

-

-

--

-

12

Керівник гуртка

-

-

-

-

-

-

-

13

Асистент вихователя

-

-

-

-

-

-

-

Всього

31

5

4

3

7

12

3

№

з/п

Найменування програм та навчально-методичних посібників, які використовуються

Наявність

(так/ні)

Ким затверджено (схвалено)

Рік затвердження (схвалено)

1

Базовий компонент дошкільної освіти.

Науковий керівник Богуш А.М

так

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України наказ від 22.05.2012. № 615

2012

2021

2

«Віконечко». Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років.

Сак Т. В., Прохоренко Л.І., Соколово Г.В.

так

Міністерство освіти і науки України наказ від 24.07.2018

№802

2018

3

Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»

Скрипник Т.В.

так

Міністерство освіти і науки України від 04.04.2013 №1/11-6544

Видавництво Тернопіль.,Мандрівець, 2016

2012

2016

4

«Українське дошкілля». Програма розвитку дитини дошкільного віку.

Білан О.І., Возна Л.М., Максименко О.Л.

так

Лист Міністерства освіти і науки України

від 23.05.2017

№ 1/11-4988

2017

5

Програма «Корекційно-розвиткова робота з дітьми із загальним та фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення»

Стахова Л.Л., Кравцова І.В.

так

Лист ІМЗО відж

05.07.2019 № 22

1\12-Г-577

2019

Відпові-

Форма

Резуль-

№

Теми контролю

Дата

дальний

прове-

тат

дення

1

Готовність

груп

до

нового

Завід.

Темат.

До

навчального року.

методист

контр.

наради

2

Ведення

ділової

документації

Жовтень

Завід.

Огляд.-

Довідка

педагогів.

Березень

Методист

опер.

3

Створення  передумов для

листопад

Завід.

Темат.

Довідка

впровадження в  роботу  закладу

Методист

контр.

до пед.

ідей освіти

для сталого розвитку.

ради

4

Інформативне  наповнення

батьків-

Листопад

Завід.

Огляд.-

Довідка

ських віталень у всіх вікових групах.

Квітень

Метод.

операт.

5

Виконання

рішень

засідання

Листопад

Завід.

Огляд.-

Інф. до

педагогічної ради.

Лютий

Метод.

операт.

пед.

Травень

контр.

ради

6

Стан організації роботи в закладі

Лютий

Завід.

Темат.

Довідка

щодо підготовки старшого дошкіль-

Метод.

контр.

до пед.р.

ника як майбутнього учня НУШ.

7

Вивчення функціонування групи

Січень

Завід.

Компл.

Довід-ка,

№ 8

Метод.

контр.

наказ

8

Виконання режиму дня.

Раз/кварт.

Завід.

Огляд.-

Довідка

Методист

опер.

9

Виконання Інструкції з організації

Раз/кварт.

Завід.

Огляд.-

Довід-ка

харчування дітей у ДНЗ  №298/227

Методист

опер.

зі змінами  №202/165

10

Виконання  Інструктивно-методич-

Раз/кварт.

Завід.

Огляд.-

Довід-ка

них

рекомендацій

«Організація

Методист

опер.

роботи  та  дотримання  вимог  з

питань охорони праці та безпеки

життєдіяльності

у

закладах

дошкільної освіти» (Додаток до листа

МОН від 14.02. 2019 № 1/11-1491)

11

Виконання   Інструктивно-методич-

Раз/кварт.

Завід.

Огляд.-

Довід-ка

них рекомендацій  «Фізичний

Методист

опер.

розвиток дітей в умовах ДНЗ»

 «Органі-

зація фізкультурно-оздоровчої

роботи у дошкільних навчальних

закладах»

12

Якість планування  освітньої

щомісяця

Завід.

Персона-

Індив.

роботи з  дітьми.

Методист

льн. контр.

бесіда

13

Вивчення роботи педагогів, які

Листопад -

Завід.

Спостер,

Інф.для

атестуються.

березень

Методист

відвідув.

АК

14

Аналіз занять та інших форм

протягом

Метод.

Вибірк.

Картка

навчально-пізнавальної діяльності.

міс.

Завід.

контр.

аналізу

15

Оснащення та готовність  груп до

Травень

Завід.

Огляд.-

Довідка

літнього оздоровчого  періоду.

Методист

опер.

Види

Кількість занять на тиждень за віковими групами

діяльності за

Перша

Друга молодша група

освітніми

молодша

(від 3 до 4 років)

лініями

група (від 2

до 3 років)

Ознайомлення

1

2

2

2

2

із  соціумом

Ознайомлення

1

1

1

1

1

з  природним

довкіллям

Художньо-

4

4

4

4

4

продуктивна

діяльність

(музична,

образотворча,

театральна

тощо)

Сенсорний

2

-

-

-

-

розвиток

Логіко-

-

1

1

1

1

математичний

розвиток

Розвиток  мов-

2

3

3

3

3

лення і куль-

тура мовлен-

нєвого спілкув.

Здоров`я та

2

3

3

3

3

фізичний

розвиток

Загальна

10

11

11

11

11

кількість

занять на

тиждень

Додаткові

-

-

-

-

-

освітні послуги

на вибір

батьків (

у

тому числі

діяльність

за

освітніми

ліні-

ями

варіатив-

ної

складової

Базового комп-

оненту, гуртки,

платні послуги)

Максимальна

10

11

11

11

11

кількість

занять на

тиждень

Максимально

1,4

3,5

3,5

3,5

3,5

допустиме

навчальне

навантаження

на тиждень на

дитину (в

астрономічних

годинах)**

Види діяльності за

Кількість занять на тиждень за віковими групами

освітніми лініями

Середня група (від 4 до 5 років)

Ознайомлення із

2

2

2

2

соціумом

Ознайомлення з

1

1

1

1

природним довкіллям

Художньо-продуктивна

5

5

5

5

діяльність (музична, обра-

зотворча, театральна тощо)

Сенсорний  розвиток

-

-

-

-

-Логіко-математичний

1

1

1

1

розвиток

Розвиток  мовлення і

3

3

3

3

культура мовленнєвого

спілкування

Здоров`я та фізичний

3

3

3

3

розвиток

Загальна кількість

12

12

12

12

занять на тиждень

Додаткові освітні послуги

-

-

-

-

на вибір батьків ( у тому

числі  діяльність  за освіт-

німи  лініями   варіативної

складової Базового ком-

поненту, гуртки, платні

послуги)

Максимальна кількість

12

12

12

12

занять на тиждень

Максимально допустиме

5,3

5,3

5,3

5,3

навчальне навантаження на

тиждень на дитину (в

астрономічних годинах)**

Види діяльності за

Кількість занять на тиждень за віковими групами

освітніми лініями

Старша група (від 5

до 6 (7)

років)

Ознайомлення із  соціумом

3

3

3

Ознайомлення з

2

2

2

природним довкіллям

Художньо-продуктивна

5

5

5

діяльність (музична,

образотворча, театральна

тощо)

Сенсорний  розвиток

-

-

-

Логіко-математичний

2

2

2

розвиток

Розвиток  мовлення і

3

3

3

культура мовленнєвого

спілкування

Здоров`я та фізичний

3

3

3

розвиток

Загальна кількість занять

15

15

15

на тиждень

Додаткові освітні послуги

-

-

-

на вибір батьків (  у тому

числі  діяльність  за

освітніми  ліні-ями

варіативної складової

Базового компоненту,

гуртки, платні послуги)

Максимальна кількість

15

15

15

занять на тиждень

Максимально допустиме

навчальне навантаження на

8,3

8,3

8,3

тиждень на дитину (в

астрономічних годинах)**

• Завдання корекційно-розвивальної роботи з розвитку мовлення

• Очікувані результати корекційно-розвивальної роботи з розвитку мовлення

Лексична

сторона  мовлення.

• Формування узагальню вальної функції слова.
• Засвоєння різних відтінків контекстуально зумовленого значення слова і його багатозначного змісту.
• Формування словесних понять, що позначають не конкретні явища навколишнього світу, а його загальні сторони, властивості, стани (мрія, лінь, чесність, хитрий, розумний, турбуватися, співчувати).
• Формування операцій порівняння слів за значенням, виділення й узагальнення в них загального змісту, перехід до засвоєння переносного значення слова.

• Дитина:
• розуміє і пояснює значення заданого слова, виходячи із змісту прочитаного тексту;
• добирає до заданого слова зі схожим та протилежним значенням.

• Засвоєння узагальненого лексичного значення слова (словесного поняття): абстрактних іменників, іменників, що є узагальненим найменуванням осіб з характерними ознаками, прикметників, що позначають внутрішні якості і властивості, дієслів, що позначають стани відчуття і переживання.
• Формування розумових дій та операцій порівняння слів за значенням, виділення й узагальнення в них загального змісту, уміння встановлювати логічні зв’язки.

• уміє порівнювати слова за значенням, виділяє й узагальнює в них загальний зміст, що полегшує дитині перехід до засвоєння їх переносного значення;
• уміє встановлювати логічні зв’язки між словами.

• Засвоєння понятійної співвіднесеності слова.
• Розвиток лексичної системності, формування семантичних полів.
• Формування операцій: класифікації предметів, явищ навколишнього світу, порівняння пред’явлених об’єктів, оцінка їх відмінності і подібності, виділення в них загальної семантичної ознаки, комплектування груп еквівалентних предметів.

• уміє виділяти загальну семантичну ознаку ряду слів;
• уміє правильно групувати предмети на основі спільності
• їх функцій, загального і подібного використання речей;
• поєднує предмети за узагальненими ознаками (матеріал, дії предметів, їх функціональне використання, внутрішні якості тварини або людини, фізичні властивості, способи руху, явища природи тощо).

• Засвоєння абстрактно-узагальненого лексичного значення слова як частини мови, класифікація слів за цими ознаками.
• Формування уміння співвідносити запитання (хто? що? що робить? який? яка? яке?) з відповідними словами речення або словосполучення. Виділення слів з речення на основі сформованого функціонального використання мовних знаків.
• Формування практичних уявлень про слово як про самостійного носія значення.

• уміє співвідносити запитання (хто? що? що робить? який? яка?) з відповідними словами речення або словосполучення (яке слово відповідає на запитання...).

• Розвиток імпресивної сторони мовлення.
• Корекція лексичної сторони мовлення на основі розширення активного словникового запасу.
• Розвиток семантичної структури слова як основи для формування абстрактного мислення.
• Формування, уточнення і диференціація різних типів лексичних значень (синонімічних, антонімічних, багатозначних, похідних і основних).
• Формування норм лексичної сполучуваності засвоєних значень слів.
• Формування розумової операції порівняння, співставлення предметів, явищ за сенсорними ознаками.
• розуміє, в живає і співвідносить прикметники, дієслова, іменники, прислівники з протилежним значенням;
• добирає антоніми до заданого слова (високий – низький, весело – сумно) з опорою на наочність та без неї;
• знаходить і називає у контексті слова з протилежним значенням (без наочної опори).

Лексична

сторона  мовлення.

• Засвоєння синонімічних значень.
• Актуалізація слів-синонімів.
• Корекція словникового запасу на основі формування лексичної сполучуваності слів.

• розуміє, вживає і співвідносить прикметники, дієслова, іменники, які мають однакове значення;
• добирає слова, синонімічні до заданого слова (біда – горе, нещастя, хоробрий – сміливий) з опорою на наочність та без неї;
• знаходить і називає у контексті, слова близькі за значенням (без наочної опори);
• розташовує слова в міру зростання чи зменшення ознаки (маленький-дуже маленький-малесенький-крихітний).

• Уточнення та розвиток контекстуального значення слова.
• Розвиток розуміння різноманітних відтінків значення слова та його багатозначності.

• розуміє та вживає доступні багатозначні слова, деякі переносні значення;
• уміє скласти просте речення зі словосполученням, які містять однакові слова, але несуть різну семантичну завантаженість;
• знаходить у контексті слова, які вимовляються однаково, але мають різне значення.

• Формування поняття про слово.
• Розвиток орієнтування на слово як складову одиницю мови й усвідомлення словесного складу речення.
• Формування аналізу словесного складу речення.
• Формування уміння виділяти слова з ряду слів, об'єднаних загальною семантичною ознакою, які належать до однієї частини мови, але контрастних за своїм конкретним значенням.
• Розвиток орієнтації на морфологічні ознаки частин мови (зокрема іменників і дієслів), фіксування уваги на системі найбільш характерних граматичних форм слів (відмінювання іменників, дієвідміна дієслів тощо).

• уміє виділяти слова з ряду слів;
• уміє аналізувати словесний склад речення, яке не містить прийменників (на початковому етапі);
• співвідносить слова, що позначають предмети, їх дії і якості з відповідними синтаксичними питаннями (яке слово відповідає на запитання що робить? який? яка? яке?);
• орієнтується на слово і елементарний рівень усвідомлення його як складової одиниці мови.

• Засвоєння різних видів словотворення (суфіксальний, префіксальний приєднання слів).
• Розвиток у дітей здібності до спостереження та узагальнення мовних явищ.
• Розвиток уміння використовувати утворені слова у складі речень у різних відмінкових формах.
• Збагачення словника похідними словами.
• Привертання уваги до морфологічного оформлення слів.
• Розвиток слухової уваги в процесі сприйняття мовлення і мимовільного оперування морфологічним складом слова як підґрунтя для практичного засвоєння морфологічної системи словотворення.

• уміє утворювати слова різними способами (приєднання префіксів, суфіксів, складання слів);
• розуміє узагальнене значення слова (скляні, дерев’яні предмети; маленькі предмети, умістилища тощо);
• уміє використовувати утворені слова у різних відмінкових формах при складанні речень (У шафу повісили хутряну шубку).

• Формування практичного морфологічного аналізу слова.
• Формування розумових операцій з мовними одиницями (морфемами): порівняння, узагальнення, співвіднесення, перенос та генералізація правил морфологічного оформлення слів (утворення похідних слів за аналогією, самостійно).
• Формування контролю за семантикою і морфологічним оформленням похідних слів (стільчик – це великий предмет чи маленький?).
•  

• порівнює слова за звучанням та значенням (які предмети позначають слова - великі чи маленькі (з опорою на наочність та без неї), помідор – помідорчик,
• ялинка – ялиночка);
• визначає загальне звучання в ряді однотипних за морфологічним складом слів (гілочка, тарілочка, коробочка);
• співвідносить визначену морфему зі значенням;
• розуміє диференційоване значення засвоєних морфем.

Лексична

сторона  мовлення.

• Формування розуміння значення похідних слів з різними словотворчими морфемами.
• Формування уміння використання у власному мовленні словотворчих морфем іменників.

• розуміє, утворює та використовує словотворчі морфеми іменників.

• Формування розуміння значення похідних слів з різними словотворчими морфемами.
• Формування практичної навички використання у власному мовленні словотворчих морфем прикметників.

• розуміє та використовує значення морфем прикметників.

• Формування розуміння, утворення і використання у власному мовленні словотворчих морфем дієслів.

• розуміє, утворює та використовує значення морфем дієслів.

• Формування уміння виділяти у ряді слів слова з однотипним морфологічним оформленням на практичному рівні.
• Формування уміння добирати споріднені слова за допомогою запитань педагога.
• Розвиток багатоаспектності значення слова.
• Розширення словникового запасу.

• уміє добирати і називати споріднені слова.

Лексична

сторона  мовлення.

• Формування лексичної системності.
• Розширення обсягу семантичних полів та збільшення кількості смислових зв’язків.
• Диференціація відношень всередині семантичного поля.
• Послідовне формування смислових відношень та зв’язків між лексичними одиницями (образних, мотивованих, понятійних).
• Розвиток та удосконалення системи синтагматичних зв’язків між словами.
• Формування парадигматичних зв’язків слів, їх різноманітності та домінування.
• Формування словесних понять, їх диференціація. Формування дії класифікації слів на основі семантичних ознак.
• Розвиток уміння  порівнювати слова за їх значенням.

• порівнює та узагальнює предмети за сенсорними ознаками (визначає їх подібність та відмінність) (покажи (або відбери) і назви, що тут кругле, квадратне, овальне);
• групує предмети за загальними функціональними ознаками (з уточненням і розширенням уявлень про кожен із них і про групу в цілому) (назвати узагальнююче поняття, вибір картинок за узагальненою ознакою);
• уміє вилучати у ряді слів зайве слово;
• уміє групувати семантично далекі та близькі слова (іменники, прикметники, дієслова);
• уміє порівнювати слова за значенням;
• добирає слова з означеної педагогом теми (спрямовані асоціації);
• добирає слова шляхом вільних асоціацій.

Граматична сторона мовлення.

• Диференціація та вживання різних класів слів (іменників, прикметників, дієслів) у правильній граматичній формі, використання відповідних закінчень, суфіксів тощо (орієнтування дитини на звукову форму слова).
• Формування спрямованості уваги на звуковий та морфологічний склад слова,
• граматичне оформлення мовлення шляхом порівняння і співставлення числових форм іменників, дієслів, родової приналежності предметів (мій, моя, моє, мої).
• Розвиток слухової уваги в процесі сприйняття мовлення і мимовільного оперування морфологічним складом слова як підґрунтя для практичного засвоєння граматичної та морфологічної системи словозміни.

• уміє вслуховуватись та сприймати звернене мовлення;
• уміє помічати зміну граматичної форми одного і того самого слова;
• уміє співставляти слова за звучанням і значенням у зв’язку із зміною граматичної форми.

• Уточнення та розвиток розуміння граматичних категорій у імпресивному мовленні.
• Корекція граматичної сторони мовлення на основі формування
• граматичних значень та відношень, виражених різними граматичними категоріями та граматичними морфемами.
• Формування практичної навички узгодження прикметників з іменниками, числівників з іменниками у роді, числі, відмінку та самостійно відбирати відповідні форми слів.
• Розширення обсягу розуміння різних форм слів та граматичних способів вираження різних відношень (наприклад, правильно співвідносити закінчення запитання та прикметника).
• Формування навички практичного морфологічного аналізу, оперування морфологічним складом слова у процесі його граматичних змін.
• Уточнення та формування предметного
• значення числових форм (однина і множина іменників, прикметників, дієслів теперішнього часу: крило-крила, дерево-дерева, великий-великі, летить-летять).

• розуміє та вживає іменники, дієслова, прикметники у однині та множині;
• уміє помічати зміну закінчень одного і того самого слова у іменників, прикметників та дієслів однини та множини.

• Формування практичної навички утворення і вживання відмінкових значень граматичних форм іменника:
• у знахідному відмінку в значенні прямого об’єкта (Кого зустріли діти в лісі? Кого ловить кішка? Що принесла мама?); у значенні просторових відношень (Куди побігла білка?);
• у родовому відмінку: у значенні належності (У кого ведмежата?); у значенні матеріалу, з якого зроблено предмет (З чого зварили варення?); віддалення від місця дії (Звідки (з чого) вийшли люди?); відношення цілого до частини (Дівчинка несе букет чого?); іменники множини з узгодженим числівником;
• у давальному відмінку: значення просторових відношень (По чому (де) їде машина?; непрямої дії (Кому дівчинка дає сіно?);
• у орудному відмінку у значенні:
• знаряддя дії (Чим білка тримає горішок?);
• спільності дії (З ким грається дівчинка?), (З ким (чим) іде мама?);
• ознаки (Чим покрита земля взимку?);
• просторових відношень (Де (під чим) заховався зайчик?);
• у місцевому відмінку у значенні:
• місця дії (Де живе ведмідь?);
• думок та почуття (Про що ця загадка?);
• у кличному відмінку (земле рідна, тату мій);

• Розвиток уміння добирати і використовувати форми прийменників, що означають просторове розміщення предметів у поєднанні із відповідними відмінковими формами іменників.
• Практичне засвоєння правильного вживання прийменникових конструкцій.
• Формування уміння виділяти прийменник як окреме слово.

• утворює і правильно вживає відмінкові значення граматичних форм іменника у знахідному (білочку, зайчика; кашу, хліб; у дупло), у родовому (у ведмедя; із яблук; з автобуса; букет квітів; багато яблук, дерев), у давальному (по дорозі; корові), у орудному (лапками; з котиком; з дівчинкою; снігом; під кущиком), у місцевому (в лісі; про ялинку), у кличному відмінках;
• відповідає на запитання до заданого слова у відповідній відмінковій формі;
• уміє складати речення з одним і тим словом у різних відмінках;
• вилучає із тексту одне і те саме слово у різних відмінках на основі запитань;
• правильно використовує форми слова у прямих і непрямих відмінках у власному мовленні;
• добирає і використовує форми прийменників «від – до - на – в – з (із) – під», що означають просторове розміщення предметів у поєднанні із відповідними відмінковими формами іменників.

• Формування предметного значення родових форм.
• Узгодження прикметників з іменниками у роді, числі, відмінку:
• з основою на твердий приголосний (зелений, зелена, зелене, зеленого і т.д.);
• з основою на м’який приголосний (літня, літнє, літній, літнього і т.д.);
• присвійних займенників жіночого та чоловічого роду однини та множини (мій кубик, моя тарілка, моє відро, мої санки).

• визначає граматичну форму головного слова за граматичною формою узгодженого слова на практичному рівні, добирає необхідне слово, у тому числі при відповіді на запитання який?, яка?, яке?, які?; що зробила?, що зробив?;
• розуміє і вживає предметне значення:
• прикметників з узгодженим іменником (висока ялина-високий тато-високе дерево-високі будинки).

• Формування предметного значення часових форм.
• Засвоєння значень дієслова однини і множини теперішнього, минулого та майбутнього часу (літає-літав-буде літати; літають-літали-будуть літати).

• розуміє і вживає предметне значення:
• дієслова (жіночого та чоловічого роду минулого часу (малював-малювала);
• порівнює і співставляє дієслова у теперішньому, минулому та майбутньому часі;

• Формування предметного значення видових форм дієслів доконаного і недоконаного виду (малює-намалював, будує-збудував);
• Засвоєння видових форм слів і правильне використання у мовленні.

• добирає і використовує форми доконаного і недоконаного виду дієслів.

• Формування предметного значення особових закінчень дієслів з узгодженим займенником в однині та множині (я малюю, ти малюєш, він (вона, воно) малює, ми малюємо, ви малюєте, вони малюють);
• прийменників «від – до - на – в – з (із) – під», що означають просторове розміщення предметів у поєднанні із відповідними відмінковими формами іменників.

• добирає і використовує форми дієслів, прийменників.

• Формування синтаксичних операцій:
• розширення та ускладнення обсягу синтаксичної конструкції;
• спрощення, згортання синтаксичної конструкції;
• перестановка слів у реченні;
• зміна однієї конструкції на іншу.
• Утворення та передача змісту речення шляхом синтаксичних трансформацій.
• Оперування лексичним складом речення, морфологічними елементами слова при збереженні смислу речення.
• Перетворення речень шляхом зміни головного члена речення, часу події до моменту мовлення, стану, виду (іти по дорозі – іти дорогою, кіт умиває мордочку – кіт умивається, хлопчик ловив рибу-хлопчик зловив рибу).
• Упорядкування синтаксичного значення слова у деформованому реченні за наочною опорою та без неї.
• Засвоєння синтаксичної синонімії.

• розуміє речення, виражені складними граматичними формами слів;
• володіє умінням перетворювати синтаксичну структуру власного речення за запитаннями та на наочному матеріалі;
• розуміє і передає смисловий зв’язок слів у конструкціях;
• уміє перетворити деформоване речення у граматично правильну конструкцію.

• Розвиток розуміння і породження різних логіко-граматичних конструкцій.
• Формування слухового контролю на синтаксичному рівні (розвиток вміння визначати синтаксичну правильність речення).

• розуміє і передає зміст простих, інвертованих,    пасивних, порівняльних синтаксичних конструкцій;
• розуміє і утворює часові конструкції (з 6 років), речення з парадоксальним смислом, складні конструкції.

Зв’язне мовлення.

• Розвиток імпресивного мовлення.
• Формування мовних засобів зв’язного висловлювання.
• Удосконалення навички діалогічного мовлення у процесі предметно-практичної діяльності та на спеціальних заняттях.
• Формування уміння самостійної постановки запитання.

• уміє уважно слухати і сприймати звернене мовлення у формі діалогу;
• розуміє звернене мовлення: запитання, прохання;
• уміє відповідати на запитання різного змісту;
• уміє продовжувати, доповнювати відповіді інших дітей;
• уміє самостійно звертатись із запитанням, проханням до дорослих та однолітків з дотриманням мовленнєвого етикету та правил норм поведінки;
• володіє навичкою складання простих та складних речень за питаннями,  демонстрацією дій, за сюжетною картинкою, серією сюжетних картинок;
• контролює власні висловлювання та інших;
• володіє навичкою вести діалог описового або сюжетного характеру;
• уміє використовувати невербальні засоби спілкування: міміка, жести.

Діалогічне мовлення.

• Розвиток імпресивного мовлення.
• Формування навички монологічного мовлення у процесі складанні монологічних висловлювань з опорою на наочність та без неї.
• Розвиток уміння зв’язно та послідовно переказувати тексти.
• Корекція зорової, слухової уваги, зорового, слухового сприймання, розвиток зорової та слухової пам’яті.
• Розвиток розумових операцій: порівняння, співставлення.
• Розвиток творчої уяви.
• Розвиток інтонації, почуття ритму. Формування виразності розповідання.

• -уміє зосереджено, уважно слухати текст;
• розуміє і усвідомлює зміст  сприйнятого зв’язного тексту;
• дає повну відповідь на запитання до тексту перед переказом;
• володіє навичкою складання граматично правильних простих та складних синтаксичних конструкцій;
• уміє будувати висловлювання різних типів: опис, розповідь, роздум, переказ з опорою на наочність та без неї;
• уміє самостійно складати розповідь та переказувати текст з опорою на наочність;
• володіє навичкою складання розповіді за сюжетною картиною, за серією картинок;
• уміє складати колективну розповідь;
• володіє навичкою творчого розповідання за наочністю та без неї;
• уміє відрізняти вірш, казку, оповідання, опис;
• уміє зрозуміти і визначити настрій тексту;
• уміє правильно користуватися інтонацією;
• заучує і розповідає напам’ять прості вірші, невеликі тексти.

Фонетико-фонематична сторона мовлення.

Звуковимова.

• Уточнення, закріплення, правильної артикуляції звуків, існуючих у мовленні.
• Постановка та початкове закріплення відсутніх звуків.
• Корекція звуків, що спотворено вимовляються, їх автоматизація в різних позиціях. Диференціація та введення в самостійне мовлення поставлених звуків.
• Формування диференціальних рухових звукових образів і системи їх протиставлення за найбільш значущими (корисним) ознаками (місце, спосіб утворення тощо)
• та за тонкими акустичними та артикуляційними ознаками у різних фонетичних умовах.
• Формування навички вимови складних слів, що складаються із звуків, що правильно вимовляються.
• Формування
• складової структури слова та засвоєння слів доступного звуко-складового складу.
• Розвиток
• просодичної сторони мовлення.
• Навчання вільного користування набутими навичками у самостійному мовленні.

• правильно вимовляє  звуки, які є у власній вимові або були раніше скориговані;
• правильно вимовляє поставлені, автоматизовані звуки та диференціює їх на слух та у вимові;
• уміє вимовляти слова доступної звуко-складової складності;
• висловлюється чітко, зрозуміло, у середньому темпі, помірно голосно з відповідною інтонацією, з правильним наголосом у словах;
• володіє набутими навичками в самостійному мовленні.

Слухові процеси

• Формування спрямованості уваги дитини на звуковий та морфологічний склад слова.
• Формування слухового, сприймання, слухової уваги, пам’яті, слухового контролю за правильністю власних та інших висловлювань.

• відтворює ритмічний малюнок слухових образів (.--, ..-), ритмічну структуру слова (--,-,---);
• запам’ятовує та відтворює ряд із 4-6 голосних звуків;
• запам’ятовує та відтворює ряди із звуків, складів, слів на основі звуків, що правильно вимовляються;
• спрямовує увагу на звукове оформлення власного мовлення та сприйнятого мовлення оточуючих;
• розуміє сприйняте на слух мовлення оточуючих;
• помічає зміну значення слова у зв’язку з його звуковим та морфологічним оформленням;
• розрізняє звуки близькі та далекі за артикуляцією на практичному рівні;
• розрізняє слова-пароніми; - розрізняє слова-омоніми;
• розуміє і встановлює схожість та розбіжність смислу речення з однаковим лексичним складом;
• встановлює загальне звучання у закінченнях слів (мавпа, білка, зебра; мавпу, білку, зебру (Що ти чуєш наприкінці цих слів?), показує відповідну букву.
• утворює за аналогією слова з різними префіксами, з однотипними суфіксами, виділяє їх, розуміє схожість і відмінність у значенні слова;
• порівнює звучання власного та чужого мовлення;
• визначає правильність вимови звуків, слів у вимові оточуючих та у власному мовленні.

Фонематичний аналіз.

• Розвиток фонематичного сприймання на основі чіткого розрізнення звуків (які правильно вимовляються) за ознаками: глухість – дзвінкість, твердість – м’якість.
• Формування чіткого константного уявлення про кожну фонему на основі акустико-артикуляційних характеристик.
• Розвиток фонематичних уявлень шляхом розрізнення слів-паронімів.
• Формування психологічних механізмів, що забезпечують розвиток фонематичних уявлень або звукових образів слів: слухового сприймання, слухової уваги, слухової та рухової пам’яті, слухового та рухового контролю.
• Розвиток слухової уваги в процесі сприйняття мовлення і мимовільного оперування морфологічним складом слова як підґрунтя для практичного засвоєння граматичної та морфологічної системи словотворення та словозміни.
• Привертання уваги до зміни значення речення у зв’язку з його різним граматичним оформленням.
• Утворення за аналогією похідних слів.
• Розвиток фонематичного аналізу слова з опорою на слухове сприймання мовлення педагога, на власні чіткі кінестетичні та слухові відчуття.
• Виконання операції фонематичного аналізу у розумовому плані.
• Визначення наявності заданого звука в слові.
• Виділення заданого звука серед інших звуків.
• Формування фонематичних уявлень, звукових образів слів.

• впізнає звук на фоні слова (визначає наявність або відсутність звука у слові);
• виділяє заданий звук серед інших звуків.

Навчання грамоти

• Формування у дітей необхідної готовності до навчання грамоти.
• Розвиток звукового аналізу та синтезу складу, слова з опорою на чіткі кінестетичні та слухові відчуття на матеріалі звуків і слів, що правильно вимовляються дитиною.
• Формування звукових образів слів (фонематичних уявлень),
• до складу яких входять змішувані дитиною у вимові звуки.
• Формування володіння звуковим та складовим складом мовлення на практичному рівні.
• Розвиток навички орієнтування у звуковому складі слова.
• Розвиток слухової уваги та залучення її до аналізу звукового складу слова.
• Оволодіння навичкою звукового аналізу та синтезу прямого та оберненого складу.
• Розвиток операції аналізу слів, які мають просту та поступово ускладнену складову будову.
• Знайомство та засвоєння термінів звук, буква, склад, приголосний звук, голосний звук, слово,
• речення.
• Формування передумов навички читання.
• Розвиток розуміння прочитаного.

• уміє виділяти перший наголошений голосний звук у слові;
• виділяє перший і останній приголосний звук у слові;
• уміє визначати і називати голосні фонеми в складі, слові;
• уміє визначати послідовність та кількість фонем у звукосполученнях;
• розрізняє голосні та приголосні фонеми;
• розрізняє приголосні фонеми на матеріалі звуків, що правильно вимовляються;
• розуміє складоутворювальну роль голосного;
• виділяє у слові заданий звук;
• добирає з ряду слів слова, що містять певний звук;
• добирає картинки на заданий звук (спочатку за допомоги педагога, потім самостійно);
• добирає слова із заданим звуком;
• визначає наявність та місце звука в словах у різних позиціях;
• уміє робити звуко-складовий аналіз прямого складу (та, ми) та слів різної звукової та складової структури (односкладові, двоскладові типу сок, коса, булка);
• виділяє заданий звук у ряді інших звуків;
• виділяє склад із заданим звуком у ряді інших складів;
• визначає наявність звука в слові;
• уміє поєднувати звуки (букви) у склади, слова (с+о=со, с+о+к=сок, с+о+м=сом);
• встановлює зв’язок між звучанням та значенням слова (коса-коза);
• уміє ділити слово на склади, встановлювати кількість складів у слові;
• складає схему односкладових та двоскладових слів;
• вживає терміни: звук, склад, голосний, приголосний, твердий, м’який, дзвінкий, глухий звук, слово, речення;
• знає букви української абетки, читає прямі та обернені склади, прості слова, розуміє прочитане.

Формування лексичної сторони мовлення

• розуміє та використовує слова із

конкретним значенням (іменники, прикметники, дієслова), що позначають ряди однорідних предметів чи явищ;

• Корекція лексичної сторони мовлення на основі

розширення словникового запасу, формування різнихрівнів лексичних узагальнень.Уточнення    і накопичення елементарного словника дітей.

•  розуміє і пояснює за допомогою питань значення заданого слова, виходячи зі змісту прочитаного тексту (слова типу бідний, добрий, хитрий);

• Розвиток розуміння контекстуальнзумовленого значення слова.

• спостерігає за використанням варіативних значень слова; засвоює різні відтінки слова у контекстах;

• Формування та актуалізація варіативних значень слова в контексті.

• переносить значення, засвоєне на практичному рівні;
• використовує слова для позначення відповідної ситуації;

• Формування операції переносу значення на подібні, але не ідентичні ситуації.
• Підготовка до засвоєння інваріантного               узагальненого
• лексичного значення слова.

• співвідносить слова з протилежним значенням, встановлює антонімічну пару слів, запропоновану педагогом;
• добирає антоніми у реченні, складеному

• Формування розумової операції порівняння за сенсорними ознаками.
• Актуалізація дієслів, іменників, прикметників

• розрізнює значення слів-синонімів та слів, які близькі за значенням, але не є синонімами (спить-лежить, миє-купає, везе-несе, м’який- пухнастий);
• добирає слова, синонімічні до заданого значення: спочатку до не домінантних синонімів (нездоровий-хворий, невисокий-низький), а потім до синонімів-домінант (хоробрий-сміливий);
• вживає на практичному рівні відносні синоніми (рожева хустка-рум’яне яблуко);
• вибирає потрібне слово із ряду, запропонованого педагогом, (як правильно сказати: подушка м’яка, подушка пухнаста);

• Засвоєння синонімічних значень. Актуалізація слів-синонімів.
• Уточнення та диференціація значень відносних синонімів.
• Корекція словника на основі формування лексичної сполучуваності слів.

• – розуміє та вживає доступні багатозначні слова та деякі переносні значення (іде людина, іде дощ, сніг, потяг; летить птах, летить літак, летить сніг, листок; біжить людина, біжить річка; свіжий хліб, свіжі квіти; шапочка у дитини, шапочка у гриба; носик у дитини, носик у чайника; вуса у дідуся, у кота, вуса у колоса; ніжка дитини, ніжка у стола тощо);

• Уточнення           та           розвиток контекстуального значення слова. Розвиток розуміння різноманітних відтінків значення слова та його багатозначності.

• порівнює слова за звучанням та значенням;
• визначає загальне звучання в ряді однотипних за морфологічним складом слів (гілочка, тарілочка, коробочка);
• співвідносить визначену морфему зі значенням;
• розуміє диференційоване значення засвоєних морфем;

• Формування       практичного морфологічного

 аналізу слова.

• Формування операції переносу та генералізації

 правил морфологічного оформлення слів (утворення похідних слів за аналогією, самостійно).

• Формування контролю за семантикою і

 морфологічним оформленням похідних слів (стільчик – це великий предмет чи маленький?).

• Привертання      уваги     до морфологічного оформлення слів.

• розуміє та використовує значення морфем іменників:
•  зменшувально-пестливого значення;
• -значення вмістилища:
• значення недорослості:

• Формування розуміння похідних слів з різними словотворчими морфемами.
• Формування розуміння і використання у власному мовленні словотворчих морфем іменників.
• Збагачення словника похідними словами.

• розуміє та використовує значення морфем прикметників:
• значення зовнішніх та внутрішніх

якостей предмета із суфіксами -ив-, -лив-, -н- (бруд – брудний, сила – сильний, розум – розумний, боягуз – боязливий);

• присвійні прикметники з використанням суфіксів:
• -ів- (-ов-), -ин- (-ін-) (Сашин,

Галін, мамин, батькова, котикова, зайчикова);

• із суфіксами -ач-, -яч-, -и- з чергування

м у корені слова (вовчий, заячий, собачий, ведмежий, поросячий, мишачий, лисячий);

• -у значенні матеріалу із суфіксами –н-

 -ан- (- ян-), -ов-, -ев- (-єв-) (гумовий, паперовий, сливовий, вишневий, солом’яний, залізний, кам’яний, дерев’яний, грушевий);

• Формування розуміння і використання у власному мовленні словотворчих морфем прикметників.

Формування граматичної сторони мовлення

• розуміє та вживає іменники, дієслова,
• прикметники у однині та множині (гриб-гриби, співає-співають, червона-червоні);
• добирає форми доконаного і недоконаного
• виду дієслів (малює-намалював, будує-збудував);
• відповідає на запитання педагога, вживаючи
• дієслова у теперішньому, минулому та майбутньому часі (малює-малював-буде малювати);
• визначає граматичну форму головного слов
• а за граматичною формою узгодженого слова на практичному рівні, добирає необхідне слово (зелена трава, зелений огірок, зелене дерево, упав-упала);
• розуміє, утворює і вживає відмінкові
• значення граматичних форм іменника:
• у знахідному відмінку в значенні прямого об’єкта;
• у знахідному відмінку у значенні думок та почуттів; у родовому відмінку у давальному відмінку; у орудному відмінку; кличному відмінку;

• Корекція граматичної сторони мовлення на основ

і формування значень граматичних категорій.

• Розвиток розуміння граматичних категорій

у імпресивному мовленні.

• Диференціація та практичне засвоєння

морфологічної словозміни в експресивному мовленні (за алгоритмом словотворення).

• Формування граматичних значень та відношень

виражених різними граматичними категоріями та граматичними морфемами:

• засвоєння числових, видових, часових, родових

 граматичних значень різних частин мови (іменника, прикметника, дієслова);

• - засвоєння на практичному рівні різних типів

 словозміни (тип відмінювання,    група відмінювання, категорія істоти чи неістоти);

• - практичне засвоєння різних типів предметно-

синтаксичних значень слів, виражених синтаксичними морфемами (відмінкові форми іменників,прийменникові

конструкції тощо).

• розуміє смислові зв’язки між словами у реченні;
• складає просте речення з опорою на

наочність та запитання педагога (з допомогою, самостійно);

• вміє перетворити синтаксичну структуру

 власного речення і речення, складеного педагогом, за запитаннями на наочному матеріалі;

• розуміє і утворює інвертовані синтаксичн

і конструкції (автобус наздоганяє машина, машину наздоганяє автобус; собака ловить кішку, собаку ловить кішка);

• розуміє і утворює пасивні синтаксичні

конструкції (квітка полита дівчинкою; машина намальована хлопчиком);

• розуміє і утворює речення з

парадоксальним смислом (дідусь читає книжку, книжка читає дідуся);

• складає речення із заданих педагогом форм слів;

• Корекція граматичної сторони мовлення на основі

формування та уточнення синтаксичних значень слів.

• Засвоєння            різних    типів синтаксичних

 конструкцій:простого непоширеного речення;

простого речення, поширеного прямим додатком у знахідному відмінку (Мама несе сумку. Дівчинка п’є молоко.); додатком у знахідному та давальному відмінках (Собака дає лапу дівчинці.   Дідусь   читає   книжку

дітям.); додатком у знахідному та орудному      відмінках     Формування       синтаксичних трансформацій (перетворень):розширення та       ускладнення обсягу синтаксичної конструкції;-спрощення,згортання синтаксичної конструкції;упорядкування деформованого речення з опорою на наочність та без неї.

• Розвиток розуміння і породження (утворення,

використання) логіко- граматичних конструкцій.

• Формування       слухового контролю на

синтаксичному  рівні(розвиток    вміння визначатисинтаксичну правильність речення).

• Упорядкування синтаксичного    значення слова у деформованому реченні.

                                                            Формування зв’язного мовлення

• розуміє невеликий простий текст

 (оповідання, казка) за допомогою запитань педагога та наочності (сюжетна картинка, серія з двох сюжетних картинок);

• складає прості поширені речення за

 сюжетною картинкою, за серією сюжетних картинок, за допомогою запитань педагога, демонстрації дій, самостійно зв’язує складені речення (2-3) у невелику розповідь;

• Формування       ірозвиток імпресивного мовлення,

смислове структурування ситуації.

• Формуванняірозвиток експресивного мовлення.
• Корекція сприймання та породження        зв’язного

 (діалогічного, монологічного) мовлення, вправляння у складанні монологічної розповіді з опорою на наочність.

Формування фонетико-фонематичної сторони мовлення

• спрямовує увагу на звукове оформлення

власного мовлення та сприйнятого мовлення оточуючих;

• визначає правильність вимови слів;

звуковим оформленням;

• зміну значення слова у зв’язку із йог

звуковим оформленням

• Формування спрямованості уваги дитини              

 на звукове оформлення власного мовлення  і мовлення оточуючих. Розвиток слухових процесів (сприймання, уваги, пам’яті, контролю) на     матеріалі немовленнєвих і мовленнєвих звуків.

• Корекція процесів сприймання та

розпізнавання    наслух мовленнєвих звуків у складах, словах.

• Корекція порушеної звуковимови.
• Постановка звуків,автоматизація, диференціація поставлених звуків.

Практичний звуковий аналіз слова

• впізнає голосний звук, що звучить ізольовано, шляхом його зіставлення з відповідним малюнком;
• впізнає голосний звук з ряду приголосних звуків;
• впізнає голосний звук з ряду голосних;
• впізнає приголосний звук з ряду голосних звуків;
• впізнає приголосний звук з ряду приголосних (далеких за акустико-артикуляційними ознаками);
• впізнає приголосний звук в ряді приголосних (у тому числі й близьких за акустико- артикуляційними ознаками)¹;
• впізнає наголошений голосний у позиції початок слова;
• впізнає ненаголошений голосний у позиції початок слова.

• Формування елементарних форм практичного звукового аналізу             на           основі сприймання еталонного мовлення педагога.
• Формування фонематичних уявлень на основі слухового сприймання і слухового контролю за вимовою слів педагогом з опорою на наочність без власного промовляння:
• -формування слухового контролю на матеріалі звуків і слів, які дитина вимовляє правильно і не змішує у вимові (визначення помилки, якої припускається педагог при називанні картинки);
• -формування слухового контролю на матеріалі слів-паронімів (дрова- трава, кит-кіт, мишка- миска тощо);
• -формування слухового контролю на       матеріалі звуків, далеких  за акустико- артикуляційними ознаками, а потім – на близьких, але не змішуваних дітьми у власній вимові.

Освітня

лінія

Зміст

Освітні завдання

Показники компетентності

Особистість дитини

Виховуємо здорову дитину

• продовжувати формувати навички охайно

 їсти: не кришити хліб, пережовувати їжу із закритим ротом, не розливати страву, правильно користуватись ложкою, виделкою (до кінця четвертого року), серветкою;

• формувати  навички самостійно

засукувати рукава, мити руки та обличчя, правильно користуватися милом, не мочити одягу, насухо витирати обличчя і руки, вішати рушник у відведене для нього місце;

• одягатися без чиєїсь допомоги, розрізняти

ереднюю частину одягу від задньої;

• формувати у дітей інтерес до фізичної

культури та спільних фізичних занять з однолітками;

• розвивати координацію, рівновагу;
• здійснювати систему корекційно-

відновлювальних заходів, спрямованих на розвиток психічних процесів і особистісних якостей вихованців, попереджати виникнення вторинних відхилень у психофізичному розвитку дитини;

• формувати правильну поставу та розвиток

 стопи у кожної дитини;

• формувати вміння виконувати рухи

ведучої руки з великою амплітудою та рухи кисті й пальців рук при зоровому контролі;

• - використовувати вправи та ігрові

завдання на формування просторових уявлень.

• дотримується норм особистої гігієни,культури поведінки за столом;
• розуміє потребу загартування, із задоволенням бере участь у за гартувальних процедурах,має потребу в активній руховій діяльності;
• виявляє інтерес до результатів рухової діяльності,може добре тримати рівновагу,стежити за положенням свого тіла під час виконання вправ;
• - ходить на носках, роблячи приставні кроки вперед, у сторонни;
• бігає на носочках, по прямій і звивистій доріжці;
• тікає від того, хто ловить, наздоганяє того, хто тікає; - стрибає на одній нозі;
• стрибає в глибину з лави, куба (висота 15—20 см);
• прокочує кульки, м’ячі між предметами у ворота;
• кидає м’яч вихователеві обома руками знизу та від грудей, ловить кинутий вихователем м’яч (відстань 1,5м);
• проповзає між розставленими предметами (кульки, кеглі) навколо та по прямій на відстань до 5 м
• ходить по покладеному прямо й по колу мотузку (10 м), приставляючи п’ятку однієї ноги до носка іншої;
• самостійно одягається та взувається;
• - намагається самостійно застібати ґудзики.

Дитина у природному довкілля

Рідна природа

• розширювати уявлення про об’єкти

 неживої природи: сонце,його розташування,воду та її стани,землю,пісок;

• розвивати уявлення про явища природи,

 заохочувати називати їх;надавати уявлень про пори року.

• Пояснювати найхарактерніші їх ознаки;

розширювати уявлення про рослини: розрізняти і називати один-два види дерев (каштан, береза), квітучих трав’янистих рослин (троянда, тюльпан), декілька видів овочів (цибуля, морква, буряк, картопля) та фруктів (яблука, груші, сливи, вишні), ознайомлювати дітей з основними частинами рослин (стебло, листя, корінь, квітка);

• розширювати уявлення про тварин

 найближчого оточення,їх будову,вчити знаходити їх на малюнках, картинках;

• формувати у дітей дбайливе ставлення до природи.

• діти знають, що тварини і рослини – це жива природа, а вода, ґрунт, каміння – нежива;
• мають уявлення про основні явища природи;
• можуть назвати особливості зовнішньої будови тіла тварин найближчого оточення;
• мають уявлення про необхідність дбайливого ставлення до живих істот;
• - мають уявлення про будову та доступні, для безпосереднього сприймання, функції органів свого тіла, правила безпечної поведінки.

Дитина в соціумі

Дитина у світі культури

Дитина і навколишній світ

• розширювати знання дітей про себе, стосунки у сім’ї, рідну домівку;
• поглиблювати знання про побутові предмети, одяг, меблі, продукти, транспорт;
• заохочувати дітей до виявлення поваги до дорослих, виконання їхніх прохань;
• виховувати почуття симпатії до ровесників та інтерес до їхніх вчинків;
• розвивати товариські взаємини між дітьми, уміння спільно гратися і діяти;
• розширювати уявлення про значення праці дорослих;
• - закріплювати навички організованої поведінки в дитячому садку, вдома, на вулиці.

• діти знають своє ім’я, прізвище, вік, стать; ім’я, прізвище своїх батьків і близьких родичів;
• розуміють значення родинних стосунків;
• виявляють інтерес до підтримання порядку;
• уміють ввічливо спілкуватися з рідними та іншими дорослими;
• знають прості правила поведінки на вулиці, в громадських місцях;
• - виявляють цікавість до трудової діяльності дорослих, відтворюють її у своїй діяльності.

Гра дитини

Гра

• розвивати інтерес до навколишнього оточення, до властивостей предметів, природних матеріалів, з якими вони грають, спонукати називати, порівнювати, розрізняти предмети та іграшки;
• розвивати під час ігор активне мовлення, збагачувати словниковий запас дитини;
• формувати вміння гратися поруч, розвивати нетривалі форми ігрової взаємодії;
• - формувати елементарні правила поведінки під час гри.

• діти орієнтуються в оточуючих предметах та іграшках, знають їх призначення, назву, використовують у грі;
• відтворюють знайомі ігрові дії, супроводжують їх мовленням;
• добирають за допомогою дорослого іграшки для здійснення знайомих ігрових дій побутового характеру;
• збирають пірамідку у послідовному збільшенні та зменшенні кілець, можуть зібрати іграшку, що складається з 2-ох – 3-ох частин за зразком;
• будують невеличкі споруди із природного матеріалу;
• - після закінчення гри прибирають іграшки на свої місця.

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Цікава математика -  Кількість та лічба

Освітні завдання:

• навчати лічити в межах трьох на основі порівняння конкретних множин: один, два, три – всього три;
• формувати у дітей вміння порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмета, встановлювати, де більше предметів, де менше;
• надавати уявлення про предмети «однакові», «різні»;
• формувати у дітей вміння складати групи з окремих предметів: один, ще один та ще один – це багато;
• розширювати уявлення дітей про поняття «один», «багато», «мало», «порівну»;
• виконувати вправи на порівняння груп за кількістю елементів, формувати вміння послідовно накладати один предмет на інший, чи прикладати один предмет до іншого;
• пояснювати, що кілька предметів, які знаходяться поруч, позначають словом «багато», одиничні предмети – словом «один».

Показники компетентності:

• діти вирізняють один предмет із сукупності, називають словом «один», складають групу з окремих предметів, позначають її словом «багато»;
• мають уявлення про способи порівняння предметів: накладання і прикладання;
• порівнюють дві групи предметів, називають словом «багато», «мало»;
• розрізняють і порівнюють предмети за величиною і формою;
• розуміють слова і вислови, що означають орієнтування в просторі (попереду-позаду, вгорі-внизу) і в часі (ранок, день, вечір, ніч);
• виконують дії з іграшками і геометричними фігурами.

• Просторові уявлення

• формувати вміння розрізняти основні напрями відносно себе (вперед, назад, угору, вниз, у сторону);
• виконувати дії за командами «вперед», «назад», «у сторону»;
• заохочувати користуватися в житті позначеннями просторових напрямів (вперед, назад);
• формувати здатність орієнтуватися у кімнаті дитячого садка. 

• Показники компетентності:
•  діти вирізняють один предмет із сукупності, називають словом «один», складають групу з окремих предметів, позначають її словом «багато»;
• мають уявлення про способи порівняння предметів: накладання і прикладання;
• порівнюють дві групи предметів, називають словом «багато», «мало»;
•  розрізняють і порівнюють предмети за величиною і формою;
•  розуміють слова і вислови, що означають орієнтування в просторі (попереду-позаду, вгорі-внизу) і в часі (ранок, день, вечір, ніч);
• • виконують дії з іграшками і геометричними фігурами.

• Цікава математика - Величина

• вправляти дітей порівнювати предмети за довжиною, висотою і формою, застосовуючи прийоми накладання і прикладання;
•   формувати вміння порівнювати предметні множини (без лічби) шляхом встановлення взаємно-однозначної відповідності елементів порівнюваних множин, використовуючи прийоми накладання і прикладання предметів однієї множини до предметів другої;
• розширювати вміння обстежувати предмети зором, дотиком;
• • вправляти порівнювати предмети за величиною і кількістю, однакові і різні за кольором, формою.  

• Цікава мематика –
• Геометрчні уявлення (форма)

• розширювати уявлення про найпростіші геометричні фігури;
• формувати вміння виділяти й називати геометричні фігури (куб, куля, квадрат, коло);
• виконувати дії з геометричними фігурами: порівнювати дві геометричні фігури за розміром і кольором (маленька куля – велика куля, маленький квадрат – великий квадрат);
• залучати дітей до дій з геометричними фігурами та іграшками: накладати, викладати, ставити, приставляти, прикладати, замикати простір;
• • будувати нескладні будівлі з геометричних форм (накладання, приставляння, прикладання), використовувати в будівлях деталі різного кольору

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Конструювання з будівельного матеріалу

Освіті завдання:

● розвивати знання дітей про деталі конструктора (кубик, цеглинка, пластина);

● навчати розрізняти їх за формою, кольором;

●   формувати вміння аналізувати споруди: виділяти форму, розмір, колір деталей;

●   розвивати вміння розташовувати деталі у горизонтальному положенні, сполучаючи їх між собою ідентичними сторонами (доріжки), накладати кубик на цеглинку (машина), декілька цеглинок (кубиків) одна на одну (вежа, гірка), робити нескладні перекриття (ворота, будинок);

●   закріплювати елементарні конструктивні вміння: накладати, викладати, ставити, прикладати, замикати простір;

● формувати у дітей уявлення про протяжність предметів шляхом побудови доріжок різної довжини й ширини;

●    навчати дітей порівнювати предмети за довжиною і шириною;

● збагачувати  мовлення  дітей словосполученнями, наприклад: «доріжка червоного кольору довга (широка)», «доріжка зеленого кольору коротка (вузька)», «червона доріжка довша (ширша) за зелену», «зелена доріжка коротша (вужча) за червону», «цеглинка зверху кубика», «кубик внизу», «цеглинка за кубиком», «кубик перед цеглинкою» тощо;

●      розвивати у дітей здатність виділяти у реальних предметах їх складові частини, визначати їх просторове взаєморозташування;

Показники компетентності:

● діти виявляють інтерес до конструювання;

●             правильно користуються будівельним матеріалом, враховують колір, величину, форму, просторове розміщення;

●             розуміють і правильно вживають такі слова, як великий – маленький, довгий – короткий, високий – низький, широкий – вузький;

●             за зразком створюють з будівельного матеріалу знайомі споруди;

●             використовують свої споруди у сюжетно-відображувальних іграх.

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Розвиваємо мову та мовлення - Розвиток звукосприймання та звуковимови

Освіті завдання:

● розвивати мовленнєве дихання, артикуляційної моторики;

●   розвивати  слухове  сприймання та фонематичний слух;

●      розвивати здатності розрізняти на слух звуки (фонеми) рідної мови, вловлювати спільне та відмінне у звуках та словах, добирати 4-5 слів з певним звуком;

● розвивати уміння визначати  правильність звуковимови у власному мовленні та у мовленні ровесників;

●             розвивати уміння правильно вимовляти звуки п-б, т-д, ф-в, к-г, х, с-з-ц, м, н; диференціювати ці звуки, вправлятися у вимові інших звуків;

●             розвивати уміння визначати наявність певного звука у слові;

●             ознайомлювати дітей у процесі гри з термінами «слово», «звук»;

●             розвивати виразність вимови звуків ізольовано, у складах та в словах;

виробляти правильну артикуляцію звука окремо, у прямих  складах.

Показники компетентності:

● діти оволодівають словником за темами «Дитячий садок», «Сім’я», «Ігри та  іграшки», «Побутові предмети», «Меблі», «Одяг та взуття». «Тварини», «Пори року», «Транспорт», «Свята», «Овочі», «Фрукти», «Посуд»;

● володіють реченнями із 3-4 слів, у яких вживають дієслова у теперішньому, минулому часах, прикметниками конкретного значення, прийменниками і кількома прислівниками;

● володіють простими формами вітання, прощання, вертання;

● вільно вступають у контакт з вихователем та дітьми;

● вміють уважно, зосереджено слухати казку, оповідання із уст вихователя. Кількома короткими фразами відтворюють зміст прослуханого. Коротко відповідають на прості запитання;

● знають імена своїх батьків, дідусів, бабусь, їхні професії;

● намагаються розрізняти правильність вимови звуків у себе та у дітей;

● заучують тексти коротких віршів, пісеньок;

● володіють назвами основних кольорів;

● з допомогою вихователя вживають у власному мовленні нові слова;

● уміють орієнтуватися у змісті сюжетного малюнка та серії малюнків. Коротко передають їхній зміст;

● називають предмети, що знаходяться у  їхньому оточенні, розповідають, для чого вони потрібні, що з ними можна робити і чого робити не слід;

● дають найпростіші пояснення про схожість і відмінність між предметами.

Збагачення словникового запасу

●  розширювати словник  дітей відповідно до тем: «Дитячий садок», «Сім’я»,              «Ігри та іграшки», «Побутові предмети», «Меблі», «Одяг та взуття», «Домашні тварини», «Дикі тварини», «Пори року», «Свята», «Транспорт»;

● уводити  в словник вихованців слова, що означають назви дій, якостей, властивостей предметів, речей, явищ;

● розвивати уміння вживати узагальнюючі поняття: іграшки, меблі, взуття, одяг, квіти;

● оволодівати  словами,  що  означають якості та властивості предметів, які сприймаються зором, слухом; словами, що містять у собі оцінку (добре, погано), а також прислівниками, що характеризують просторові (далеко, близько), часові (сьогодні, завтра) відношення.

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Розвиваємо мову та мовлення - Розвиток сприймання та розуміння мовлення

●  продовжувати  розвиток  у дітей уміння сприймати й розуміти звернення до них дорослих людей та їхніх ровесників;

● оволодівати  формами  вітання та прощання (Добрий ранок. Добрий день. Доброго здоров’я. До побачення), формами ввічливого  прохання (будь ласка), подяки (дякую, спасибі), вибачення (пробачте, вибачте, пробач, вибач); ввічливого звертання до дорослих , вживаючи займенники (Ви, Вам, до Вас) тощо;

●  розуміти розповіді, яких не було у власному досвіді;

● розуміти зміст невеликих казок, оповідань, уміти відповісти на запитання у короткій формі, відтворити зміст близько до тексту;             

●     розрізнювати назви  часу доби;

●     заучувати частини і  повністю невеличкі пісеньок потішки, віршикки, лічилки;

●    розуміти звернення незнайомої людини, уміти на нього відповісти;

●   уміти розглядати ілюстрації до книжок, співвідносити зображене з текстом;          

● за допомогою нескладних сюжетних малюнків розуміти  найпростіші просторові, часові і причиново-наслідкові зв’язки.

Розвиваємо мову та мовлення - Розвиток активного мовлення

● збагачувати словник дітей іменниками, дієсловами, прикметниками, прислівниками;

● вживати   у мовленні іменники з прийменниками в, на, під, до; дієсловами у  минулому та майбутньому часі;

● оволодівати інтонаціями запитання та вигуку;

● вживати  в  активному   мовленні узагальнюючі поняття ( іграшки, меблі, одяг, взуття, квіти тощо);

●  закріплювати в пам’яті дітей прізвища, імена, по батькові свої та батьків;

●   формувати    уміння    слухати  та коригувати свою звуковимову,  вловлювати спільне та відмінне у звуках та словах, добирати 2-3 слова з певним звуком, якщо цей звук стоїть на початку слова;

●     удосконалювати  слухових відчуттів;

● розвивати фонематичний слух ( розрізнення значень слів, які різняться одним звуком (лис-ліс, кит-кіт);

●     розвивати артикуляційний апарат;

●    розвивати     інтонаційну  виразність мови;

●   вправлятиу вимові усіх голосних та приголосних звуків;

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Розвиваємо мову та мовлення - Розвиток активного мовлення

●     у процесі гри  навчати дітей  вживати граматичні форми (іменники в родовому відмінку множини, назви малят тварин в однині та множині), дієслівні форми;

вживати кличний відмінок іменника ( Катрусю, тату);

●      вживати ввічливі слова;

●      уміти вступати в невимушену розмову з дорослими на запропоновану тему; відповідати на звернення та запитання дорослого;

●      звертатись та запитувати дорослих;

●   оволодівати формами звертання  до дорослих: називати їхнє ім’я та по батькові; ●      вітатись  та  прощатись з вихователем та іншими людьми;

●       дякувати за допомогу, виявлену увагу;

●   уміти   спілкуватися одне з одним; звертатися до партнера,  називаючи дитину на ім’я;

●      вислуховувати співбесідника; 

●      відповідати на запитання інших дітей; ●      вести невимушену розмову у колі дітей;

●       засвоювати форм  вітання та прощання (Добрий ранок. Добрий день. Доброго здоров’я. До побачення);

●    форму  ввічливого  прохання  (будь ласка), подяки (дякую,спасибі), вибачення (пробачте вибачте, пробач, вибач); ввічливого звертання  до дорослих : (Ви, добрий день, пробачте, вам, до вас та ін..);

●    вживати  у  активному   мовленні кличного відмінка іменника (Наталю, мамо) та ввічливих слів;

●       добирати  синоніми  та антоніми до слів і користуватися ними у власному мовленні;

●     користування словами зі зменшувально-пестливими суфіксами.

Розвиваємо мову та мовлення -Робота з книгою

●  робота з книгою сприяє розвитку мовлення дитини завдяки яскравим враженням та позитивним емоціям;

●     під    їхнім   впливом   у   малюка    з’являється бажання розповісти про прочитане, формується здатність до емоційного світосприймання;

●      для дітей цього віку читайте коротенькі оповідання та казки;

●   тексти творів слід добирати виходячи з психічних можливостей дитини;

●  слідкуйте, чи уважно малята слухають вас;

●    запитуйте про прочитане;

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Розвиваємо мову та мовлення -Робота з книгою

● пропонуйте дітям сформулювати запитання до прочитаного і коротко передати зміст;

●   спонукайте   дитину     правильно  вимовляти звуки, слова при переказі;

●     приділяйте   увагу   ілюстраціям   до тексту: зображенням зовнішнього вигляду персонажів,  їхньому настрою тощо;

●      виховуйте    у     дітей    культуру спілкування з книгою: ознайомлюйте з правилами бережного ставлення до книжки, при необхідності організовуйте дрібний ремонт;

●         розвивайте   уміння     дітей зацікавлюватися подіями, описаними в творах;

●       у  цьому  віці  у  дітей  з’являється почуття гумору. Тому слід добирати смішні й веселі тексти з розважливими сюжетами про світ дітей і тварин;

●    продовжуйте  читати  зрозумілі за змістом вірші, потішки, дитячі пісеньки;

●        загадки, заклички, лічилки;

●    якщо у дитини недосить розвинена артикуляція і їй тяжко вимовити звуки, варто попросити її коротко передати зміст, використовуючи м’які  іграшки, або розіграти казку в особах, де дорослий буде промовляти від автора, а дитина – від особи персонажа;

●   доцільно придумувати неочікуваний поворот у розвитку сюжету чи іншу кінцівку казки;

●   розвивайте уяву дітей на матеріалі читання. Спонукайте їх до відгадування розвитку подій, мисленій уяві героів.

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Конструювання з будівельного матеріалу

Освіті завдання:

●    заохочувати дітей розрізняти і правильно називати основні будівельні деталі (цеглинка, кубик, пластина, призма, брусок), споруджувати нескладні будівлі, застосовуючи раніше сформовані вміння (накладання, прикладання), використовувати у будівлях деталі різного кольору;

●  розвивати вміння викладати цеглинки горизонтально й міцно прикладати одну до одної, розміщуючи їх на площині в одну або дві лінії (стежка до будинку, дорога для машини, залізнична або трамвайна колія);

● розвивати вміння ставити цеглинки, вертикально (по колу, прямокутнику), щільно одна до одної або на певній відстані одна від одної (паркан, ворота); змінювати будівлі двома способами: замінювання одних деталей іншими; добудуванням споруди у висоту, довжину (низькі й високі паркани, низькі й високі будинки);

● розвивати вміння аналізувати зразок споруди: виділяти складові частини й розрізняти їх за кольором, величиною, формою, встановлювати просторове розташування частин одна відносно одної;

● формувати  вміння  споруджувати найпростіші будівлі відповідно до розміру іграшки, використовувати їх у грі (ліжко для ляльки, гараж для машини);

●     будувати  меблі  для   ляльок   (великі   й малі), будинки (високі й низькі), мости (довгі й короткі, широкі й вузькі), машини, гаражі, ворота (високі і широкі) тощо;

Показники компетентності:

●             діти виявляють бажання будувати різні споруди;

●             правильно називають основні будівельні деталі, споруджують нескладні будівлі за словесною інструкцією;

●             володіють прийомами накладання,прикладання;

●             розрізняють колір, форму, величину, встановлюють просторове розміщення деталей;

●             уміють практично застосувати виготовлені споруди;

●             будують і граються разом, обіграють у поєднаних певним сюжетом іграх власноруч побудовані будівлі, поважають працю однолітків, діляться з ними матеріалом, допомагають одне одному;

●             правильно розрізняють і називають просторові ознаки споруд.

                                          Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

                                                                Цікава математика -  Кількість та лічба

• надавати уявлення про предмети «однакові» – «різні»;
• навчати, що предмети можна

порівнювати за певною ознакою (на основі практичних вправ з предметами);

• порівнювати групи предметів за

кількістю методом прикладання, накладання;

• пояснювати дітям, що за допомогою цих

 способів можна з’ясувати поняття «багато-мало», «стільки ж», «більше», «менше»;

• вчити збільшувати або зменшувати

кількість предметів на 1;

• знайомити з прийомами поділу

предметів на рівні частини;

• вчити розрізняти графічне зображення

чисел (цифри від 1 до 5);

• розвивати вміння порядкової лічби;
• лічити в межах п’яти на предметах

 множини і їх зображеннях (однакових і різних за кольором, величиною, формою);

• формувати вміння лічити предмети на

 дотик, лічити звуки на слух (із закритими очима);

• порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмета,

зображення, звука тощо, встановлювати, яке число більше (менше);

• вправляти у розуміння, що числа не

 залежать від величини предметів, їх розміщення й інших властивостей

• лічити, користуючись правильними

 прийомами: називати числівник по порядку, вказуючи на предмети, які розміщені в ряд; відносити останній числівник до всієї групи (всього три морквини).

• діти розрізняють і називають цифри 1 – 5
• діти визначають колір, форму,

розмір предметів використовують способи прикладання, накладання для порівняння предметів за розміром;

• називають розташування предметів у просторі;
• порівнюють групи предметів за

кількістю (прикладання, накладання);

• розпізнають геометричні фігури

(куля, куб, трикутник, чотирикутник);

• орієнтуються у поняттях:

 «великий-маленький», «високий-низький», «довгий-короткий», «багато-мало», «стільки ж», «більше», «менше»;

• розв’язують прості завдання, що

передбачають: порівняння предметів за розміром, кольором, формою; зрівнювання груп предметів способами прикладання і накладання; порівняння груп предметів на основі практичних дій з ними;

•  знаходять у предметах довкілля

схоже і відмінне;

• мають знання про форми предметів

, називають їх суттєві ознаки;

• порівнюють предмети та їх

сукупності;

• класифікують предмети за певними

 ознаками (за допомогою дорослого)

• можуть визначити який з предметів

 найвищий, найдовший тощо;

• за даною ознакою (колір, форма)

 групують предмети.

Просторові уявлення

• розрізняти просторові напрямки від себе: вперед, назад, наліво, направо;
• визначати напрям від себе, розташовувати предмети у просторі: далеко-близько, вгору-вниз, направо-наліво;
• формувати навички орієнтуватися у кімнаті, в приміщенні дитячого садка.

                                                                  - Величина

• формувати уявлення дітей про поняття «великий-маленький», «високий-низький», «довгий-короткий» – на основі порівняння двох предметів, які відрізняються одним параметром
• розташовувати предмети в порядку збільшення і зменшення (великий-меньший-найменший кубик; низька-висока-найвища лялька);
• ознайомити із однією із конкретних проявів величини предметів – довжиною;
• порівнювати в процесі практичної діяльності рівні і нерівні предмети за довжиною: довший-коротший, рівні за довжиною;
• вчити розташовувати предмети за висотою, довжиною (найдовша-довша-коротша-найкоротша стрічка);
• ознайомити з умовними мірами для вимірюваннями висоти, довжини, ширини предметів, об’єму сипучих речовин або рідин.

                              Цікава математика – Геометричні уявлення (форма)

• вчити розрізняти геометричні фігури за їхніми властивостями (куля, куб, квадрат, коло, трикутник, чотирикутник);
• визначати геометричні фігури практично та називати їх: куля, куб, квадрат, коло, трикутник;
• знаходити в оточуючих предметах схожість за формою з цими геометричними фігурами (килим – квадрат, м’яч – куля);
• ознайомити з характерними властивостями трикутника (три кута, три сторони);
• заохочувати показувати, обстежувати форму дотиково-руховим і зоровим шляхами, порівнювати різні за величиною трикутники методом накладання;
• навчати розрізняти і називати прямокутник, обстежувати його форму;
• порівнювати прямокутники за величиною методом накладання, прикладання.

«Виховуємо здорову дитину»

• зміцнювати здоров'я дітей;
• створювати умови в групі для ефективної профілактики простудних і інфекційних захворювань;
• становлення та розвиток довільних рухових і статичних функцій;
• розвивати координацію, рівновагу;
• формувати правильну поставу та розвиток стопи у кожної дитини;

 формувати вміння виконувати рухи ведучої руки з великою амплітудою та рухи кисті й пальців рук при зоровому контролі;

• розвивати маніпулятивну діяльність кисті рук і розвиток кінестетичних відчуттів розвивати  в пальцях рук;
• здійснювати систему корекційно-відновлювальних заходів, спрямованих на розвиток психічних процесів і особистісних якостей вихованців, попереджати виникнення вторинних відхилень у психофізичному розвитку дитини;

• ходить, «змійкою» між розставленими на підлозі предметами (кубики, кеглі, м'ячі), з різними положеннями рук;
• бігає на носках, високо піднімаючи коліна, по колу, парами, тримаючись за руки;
• стрибає на місці то на правій, то на лівій нозі, стрибає з ноги на ногу, перестрибує предмети;
• кидає м'яч одне одному обома руками знизу, від грудей та з-за голови і ловить його (відстань 1,5—2 м);
• підлізає під підняті над землею на 50—40 см палицю, мотузок, дугу правим, лівим боком і прямо;
• утримує рівновагу, стоячи на носках, руки вгору; утримує рівновагу на одній нозі, піднявши другу вперед або в сторону, руки на поясі;
• розстібує ґудзики, розв’язує шнурки, правильно тримає олівець, копіює коло.

«Рідна природа»

• сприяти розвитку позитивного емоційного ставлення до всіх об’єктів і явищ природи;
• розвивати сприйняття красоти природних явищ в різні пори року;
• допомагати дітям розрізняти властивості об’єктів і явищ природи (форма, забарвлення, запахи, звуки), відчувати задоволення від їх сприймання;
• усвідомлювати необхідність додержуватись правил бережного поводження з рослинами і тваринами;
•  виховувати відповідальність за життя живих істот, що знаходяться поруч;
• виховувати співпереживання до чужого болю, почуття доброти, ніжності;
• спонукати до розуміння та прагнення бути здоровим.

• діти зацікавлено спостерігають за природою, виявляють бажання здобувати інформацію про неї;
• на основі набутих знань установлюють прості причинні залежності між неживою та живою природою;
• розрізняють об’єкти живої та неживої природи, розуміють потребу живих істот у їжі, воді, повітрі;
• - мають знання про сезонні особливості стану об’єктів та явищ неживої природи, причини їх змін;
• знають основні особливості зовнішньої будови тварин найближчого оточення;
• мають елементарні навички догляду за рослинами і тваринами та уявлення про необхідність дбайливого ставлення до живих істот;
• знають основні органи свого тіла, доступні для безпосереднього сприймання, та їх функції;
• мають уявлення про правила догляду за тілом, правила безпечної поведінки в природі;
• за вказівками дорослих виконують посильну роботу по догляду за рослинами і тваринами в куточку природи, за городом та квітником.

«Дитина і навколишній світ»

• продовжувати формувати свідоме ставлення до обов’язків у сім’ї;
• формувати уявлення про моральні норми відносин між людьми;
• виховувати інтерес до явищ суспільного життя;
• виховувати ініціативність у встановленні товариських стосунків з однолітками.
• розширювати знання про рідне місто;
• збагачувати досвід дітей знаннями про взаємини людей.

• діти розуміють поняття сім’я, знають про стосунки у сім’ї, взаємини між різними поколіннями в сім’ї;
• знають назву рідного міста, визначні місця;
• виявляють гуманні почуття (чуйність, чесність, справедливість);
• дотримуються моральних норм у відносинах з однолітками та дорослими (доброзичливості, чесності, турботливості);
• розуміють значення праці людей різних професій, прагнуть виконувати доручення, відтворюють трудові дії в іграх.

«Гра»

• розвивати у дітей інтерес до різних ігор та вміння гратися в них;
• розвивати вміння використовувати уявлення про навколишній світ для створення сюжетів ігор;
• формувати спільну діяльність у невеликих групках (по дві – три дитини), розвивати дружні партнерські стосункі у грі;
• розвивати вміння використовувати іграшки та предмети відповідно до задуму;
• формувати вміння узгоджувати рольові дії з діями ровесників;
• розвивати мислення, зв’язне мовлення, збільшувати словниковий запас;
• розвивати вміння бережно поводитися з іграшками.
•  

• створюють ігрові образи, наслідуючи дії дорослих або через рольове спілкування. Володіють елементарними навичками жестів;
• за допомогою дорослого можуть вибрати сюжет гри, розподілити ролі, дібрати  необхідні для цього іграшки, домовитися про правила та місце гри.У спілкуванні з учасниками гри виявляють увагу, співчуття, допомогу іншим;
• створюють споруди для ігор, користуються ними у грі;
• уміють відбирати один або кілька предметів за кольором, величиною, формою. Розпізнають геометричні фігури

«Образотворча діяльність»

• виховувати позитивно-емоційне ставлення до різних видів образотворчого мистецтва;
• розвивати зорове, слухове, дотиково-рухове сприймання. Розвивати сприймання просторових та якісних властивостей предметів;
• розвивати фіксуючу та супроводжуючу функції мовлення. Формувати плануючу функцію мовлення;
• формувати вміння орієнтуватися в способах виконання практичних дій, вміння доводити виконання до кінця;
• поширювати активний словник вихованців;
• формувати способи художньо-образного відображення предметів, явищ, використовуючи колір, форму, композицію;
• розвивати  технічні навички образотворчої діяльності;
• формувати вміння вихованців колективно виконувати завдання;
• виховувати оцінювальне ставлення до власних та чужих робіт;
• формувати інтерес до образотворчого мистецтва, вміння емоційно сприймати репродукції картин, ілюстрації, українське декоративно-прикладне мистецтво. Навчати впізнавати образи художніх персонажів на картині, ілюстрації.
•  

• володіють технікою роботи олівцем, аквареллю, пальцем;
• компонують малюнок на аркуші;
• малюють з натури після попереднього обстеження предмета, за мотивами літературних творів,  оточуючого середовища;
• володіють різними способами ліплення, виготовляють знайомі предмети;
• створюють декоративні аплікації на геометричних та предметних формах;
• з інтересом прилучаються до колективної роботи

«Розвиваємо мову та мовлення»

• розширювати  словник;
• удосконалювати дикцію, розвивати  голосовий апарат, фонематичне сприймання, інтонаційну виразність мовлення;
• удосконалювати уміння здійснювати звуковий аналіз, розрізняти слова за  їхнім звуковим складом;
• розвивати мовно-мислительну діяльність шляхом відгадування загадок, швидкомовок, переказу прослуханої казки, програвання ситуації за її змістом.
• Закріплювати правильну вимову дітьми  голосних та приголосних звуків.
• Удосконалювати  дикцію, розвивати голосовий апарат, мовного слух, фонематичне сприймання, мовне дихання, інтонаційну виразность мови  з допомогою ігрових вправ, чистомовок, скоромовок.
• Закріплювати розуміння термінів:  звук, слово практично, без визначень.
• Формувати уміння розрізняти на слух  та  ізольовано вимовляти перший звук у слові.
• Залучати  дітей до звукового аналізу односкладових та двоскладових слів.
• Націлювати дітей на усвідомлення того, що слова складаються зі звуків, слова звучать по різному, звуки вимовляються у певній послідовності; визначати перший та останній звук у слові; називати слова  за відповідним першим звуком.
• Розвивати уміння вслухатися у звучання слів, розрізняти їх за звуковим складом, знаходити знайомий звук у слові.
• Розуміти звернення               дорослої людини.
• Уміти відповісти на звернення простим поширеним реченням, а далі коротко.
•                 Розуміти розповіді товариша, вихователя. Відтворювати її кількома реченнями із вживанням прикметників та дієслів у теперішньому, минулому та майбутньому часі.
•                 Слухати прочитані вихователем та заучувати короткі вірші, лічилки, пісеньки, самостійно їх відтворювати.
•                 Розвивати уміння складати речення за малюнками із зображенням дій за допомогою вихователя, а далі самостійно.
•                 Відтворювати за вихователем складно-підрядні речення, що характеризують причиново-наслідкові зв’язки  (Ната лежить у ліжку, тому що вона захворіла).
•                 Закріплювати у пам’яті  узагальнюючі словв (Транспорт наземний, водний, повітряний. Літак, гелікоптер летять – це повітряний транспорт).
•                 Уміти розрізняти за значенням спільнокореневі слова (слова-родичі): ліс-лісок-лісовий, дерево-дерев’яний ) та вживати їх у мовленні.

• мовлення дітей чітке, виразне, правильна вимова переважної більшості звуків;
• діти вживають у мовленні узагальнюючі поняття, якими позначають групи рослин і тварин, предмети одягу та взуття, домашнього вжитку тощо;
• називають ряд вжиткових предметів, пояснює їхнє призначення;
• у розмовному мовленні діляться враженнями про предмети довкілля;
• у власному мовленні користуються простими реченнями, мають певний лексичний запас, збагачений епітетами, порівняннями, синонімами, антонімами;
• можуть розповісти про свою родину, називає членів родини за іменами;
• вживають слова, що виражають згоду, заперечення, відмову. Вміють коректно звернутися до незнайомих людей;
• називють своїх товаришів, розповідають про них, виділяючи  їхні чесноти, вади;
• називають частини свого тіла, деякі внутрішні органи та органи чуттів;
• передають словами свій фізичний та психічний стан;
• знають назви основних продуктів харчування, напоїв гігієнічних засобів, найпоширеніших захворювань;
• орієнтуються у назвах основних емоцій. Розповідаєють про ситуації, пов’язані з ними;
• висловлюють бажання, називають власні чесноти і вади;
• здатні контролювати правильність власної вимови звуків, складів і слів,  а також вимови дітей;
• визначають кількість звуків у односкладових та двоскладових словах;
• володіють умінням будувати найпростіші питальні речення;
• з допомогою вихователя аналізують предмети за визначеною схемою;
• виявляєютьбажання вступати у рольову гру, визначає свою роль у грі;
• спроможні запам’ятати й відтворити невеличкі поетичні твори;
• розуміють поняття «загадка»; беруть участь у відгадуванні загадок.

Основні завдання

Показники компетентності

• Рідна природа

• сприяти виявленню у дітей позитивних емоцій під час спілкування з рослинами, тваринами;
• пояснювати правила обережного поводження з рослинами і тваринами;
• зацікавлювати іграми з водою, піском;
• вчити розрізняти особливості явищ природи, милуватися ними;
• виховувати відповідальність за життя живих істот, що знаходяться поруч;
• розвивати пізнавальний інтерес до природи рідного краю, природи віддалених регіонів;
• сприяти формуванню елементів екологічного світорозуміння, екологічної культури;
• навчати помічати положення Сонця на небі (висота і яскравість), мати уявлення про нічне небо;
• ознайомлювати з правилами збереження свого здоров’я;
• виховувати дбайливе ставлення до будь-якого прояву життя як найвищої цінності, прагнення до збереження свого здоров’я та здоров’я оточуючих людей.

• мають уявлення про основні органи свого організму, їх призначення;
• розуміють вплив природного довкілля на самопочуття й діяльність людини;
• знають правила догляду за органами свого тіла;
•  знають правила екологічно-безпечної поведінки під час перебування у лісі, парку, біля водних середовищ;
• мають уявлення про основні об’єкти неживої природи (повітря, вода, ґрунт), їх властивості та значення для живих істот, людей;
•  мають знання про сезонні особливості стану об’єктів та явищ неживої природи, причини їх змін;
• знають основні характерні особливості природи рідного краю;
• орієнтуються в рослинному і тваринному світі найближчого природного оточення;
• усвідомлюють необхідність дбайливого ставлення до рослин і тварин;
•  виконують за вказівками дорослого посильну роботу по догляду за рослинами і тваринами в куточку природи, за городом і квітником;
• мають елементарні уявлення про компоненти видимого космосу: Сонце, Місяць, зорі.

•        Дитина і навколишній світ

• розвивати самосвідомість дитини;
• формувати позитивне ставлення до самої себе та інших людей;
• виховувати такі якості особистості як: чесність, відповідальність, самостійність, людяність, працелюбність, щирість;
• виховувати повагу до праці, бережливе ставлення до неї;
• збагачувати знання про сім'ю, рід;
• поглиблювати знання про рідний край (місто, село);
• сприяти розвитку доброзичливих взаємин з однолітками та дорослими; розвивати бажання спілкуватися;
• розширювати знання і уявлення про дитячий садок, норми та правила поведінки у ньому;
• розвивати впевненість в собі, відповідальність, самостійність, ініціативність;
• виховувати інтерес до історії свого роду, до своєї батьківщини;
• формувати повагу до рідного краю, сімейних та народних традицій;
• розширювати знання про житло, побут, дитячий садок;
•  закріплювати і уточнювати уявлення дітей про види праці дорослих;
• формувати позитивне ставлення до різних професій;
• збагачувати знання про правила дорожнього руху.
• руруху,правила поведінки на вулиці та громадських місцях (парках, скверах та інших місцях); 219 - виховувати готовність до навчання у школі.

• діти знають своє повне ім'я, прізвище, вік, домашню адресу;
• розповідають про склад сім'ї та працю батьків; - виявляють повагу до батьків та інших членів родини;
• знають про сімейні свята і традиції
• вміють поводитися з людьми відповідно до їхнього віку, статі та стану;
• розрізняють емоційні стани дорослих та однолітків;
• знають столицю України, визначні місця свого рідного міста (села);
• володіють навичками спілкування;
• розуміють необхідність виконання дорослими своїх трудових обов'язків, орієнтуються на взаємозв'язки у роботі працівників різних професій на добре знайомих дітям видах праці
• допомагають дорослим та одноліткам у виконанні певної роботи;
• дотримуються правил безпеки життєдіяльності;
•  дотримуються правил поведінки у дитячому садку (ввічливо ставляться до старших та однолітків, використовують основні форми звертання: привітання, прохання, вибачення, подяку).

• Гра

• розвивати та збагачувати тематику й зміст ігор;
• розвивати самостійність;
• виховувати активність при створенні та реалізації ігрових задумів;
• розвивати вміння погоджувати свої дії з діями партнерів по грі;
• сприяти розвитку гри як форми організації життя дитячого колективу;
• стежити, щоб діти з більш збереженим інтелектом не пригнічували слабких товаришів, додержувалися правил поведінки в спільній діяльності;
• розвивати вміння спілкуватися один з одним під час гри, виявляти своє ставлення до вчинків однолітків, пояснювати свої дії та вчинки.

• діти можуть самостійно вибрати сюжет гри, домовитися про правила, місце проведення, вибрати необхідні предмети та іграшки;

• використовують мовлення для погодження задумів;
• можуть самостійно спілкуватися з однолітками;
• використовують в іграх різноманітні матеріали, деталі конструкторів за їх призначенням;
• уміють передавати відповідними рухами дії людей, за допомогою інтонації – настрій;
• можуть групувати предмети за їх призначенням, кольором, величиною.

• Образотворча діяльність

• навчати впізнавати образи художніх персонажів на картині, ілюстрації;
• виховувати естетичне ставлення до предметів та явищ навколишнього середовища; позитивно-емоційне ставлення до зображувального образу;
• розвивати зорове, слухове, дотиково-рухове сприймання;
• розвивати практичні способи орієнтування; вміння планувати власні практичні дії;
• розвивати регулюючу, плануючу та супроводжуючу функції мовлення;
• розвивати відчуття форми, кольору, композиції; - виховувати художньо-творчі здібності, вміння поєднувати різні матеріали для досягнення виразності образу;
• розвивати мовлення шляхом збагачення словникового запасу;
• розвивати вміння вихованців колективно виконувати завдання;
• виховувати оцінювальне ставлення до власних та чужих робіт;

• розвивати інтерес до образотворчого мистецтва, вміння емоційно сприймати репродукції картин, ілюстрації, українське декоративно-прикладне мистецтво

• застосовують змішану техніку та різні матеріали в одному малюнку;
• володіють різними способами ліплення, створюють вироби за мотивами української кераміки;
• володіють способами симетричного та силуетного вирізування, викладають та наклеюють різні предмети та візерунки;
• створюють декоративні композиції за мотивами українського народного мистецтва;

• поєднують способи вирізання, обривання паперу, види зображувальної діяльності для створення виразного образу

• Виховуємо здорову дитину

• тренувати у дітей серцево-судинну і дихальну системи, загартовувати організм;
• формувати у дітей інтерес до фізичної культури та спільних фізичних занять з однолітками;
• розвивати координацію, рівновагу;
• здійснювати систему корекційно-відновлювальних заходів, спрямованих на розвиток психічних процесів і особистісних якостей вихованців, попереджати виникнення вторинних відхилень у психофізичному розвитку дитини;
• формувати правильну поставу та розвиток стопи у кожної дитини;
• формувати вміння виконувати рухи ведучої руки з великою амплітудою та рухи кисті й пальців рук при зоровому контролі;

•  використовувати вправи та ігрові завдання на формування просторових уявлень.

• ходить приставним кроком, змінюючи положення рук угору, вперед, у сторони;
• бігає з подоланням перешкод — оббігає та перестрибує предмети (кубики, м’ячі та ін.);
• застрибує на предмети: колоду, куб, пеньок (заввишки до 20 см);
• ударяє м’ячем об землю на місці (не менш як десять разів підряд), просуваючись уперед кроком (до 5—6м);
• повзає на передпліччях і колінах, штовхаючи головою м’яч (4—5 м) перед собою;
• ходить і бігає по дошці, покладеній похило (завширшки 20—15 см, кут нахилу 15—20°).

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Конструювання з будівельного матеріалу

Освіті завдання:

Показники компетентності:

●  розвивати вміння виділяти, розрізняти і правильно називати основні будівельні деталі (цеглинка, кубик, пластина, призма,брусок), споруджувати нескладні будівлі, застосовуючи раніше набуті вміння (накладання, прикладання), використовувати у будівлях деталі різного кольору;

● розвивати вміння ставити цеглинки, вертикально (по колу, прямокутнику), щільно одна до одної або на певній відстані одна від одної (паркан, ворота); змінювати будівлі двома способами: замінювання одних деталей іншими; добудуванням споруди у висоту, довжину (низькі і високі паркани, низькі і високі будинки);

● розвивати вміння аналізувати зразок споруди: виділяти основні частини й розрізняти їх за величиною, формою, встановлювати просторове розташування частин одна відносно одної;

● розвивати  вміння  споруджувати найпростіші будівлі відповідно до розміру іграшки, використовувати їх у грі (ліжко для ляльки, гараж для машини);

●     будувати   меблі  для  ляльок  (великі й малі), будинки (високі й низькі), мости (довгі й короткі, широкі й вузькі), машини, гаражі, ворота (високі і широкі) тощо;

●             виявляють інтерес до будівельних ігор;

●             виділяють, розрізняють та п с равильно називають основні будівельні деталі;

●             за допомогою дорослого аналізують зразок будівлі, планують етапи створення власної споруди;

●             будують за словесною інструкцією та відповідно до заданої умови нескладні споруди (паркан, доріжки, машини, стільці, столи, гаражі, ліжка тощо), застосовують їх у подальшій сюжетно-рольовій грі;

●             працюють колективно.

• Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

• Цікава математика -  Кількість та лічба

Освітні завдання:

• навчати формувати знання про назви чисел від 1 до 10;
• ознайомлювати дітей з цифрами (1 – 9 (0)) та їх написанням;
• пояснювати дітям на прикладах відповідність між цифрою та відповідною кількістю множин;
• формувати знання про склад чисел в межах десяти з одиниць;
• формувати поняття «до», «перед», «між», «на 1 одиницю більше (менше);
• вчити визначати місце того чи іншого числа в ряду за його відношенням до попереднього та наступного, розуміти відношення чисел у межах 10: більше, менше, порівну; зменшувати або збільшувати числа у межах 10 на 1;
• порівнювати дві множини за кількістю;
• формувати поняття «більше на», «менше на», «порівну», «стільки ж»;
• ознайомлювати дітей зі знаками плюс (+), мінус (–), дорівнює (=);
• навчати лічити в межах десяти за участю різних аналізаторів;
• знати цифри 1 – 10;
• розуміти відношення між числами (в межах 10): кожне наступне число більше, а попереднє – менше на одиницю; визначати між якими числами знаходиться задане число, які числа суміжні із заданим числом;
• знати склад чисел в межах 10: кожне число можна розкласти на одиниці і утворити із одиниць;
• формувати уявлення про те, що число не залежить від величини предметів, відстані між ними, просторового розміщення і напряму лічби;
• вчити розрізняти графічне зображення чисел; позначати кількість відповідною цифрою;
• формувати знання складу числа, у межах десяти;
• вчити порядкової лічби в межах 10;
• розрізняти кількісну і порядкову лічбу;
• вправляти у лічбі в прямому та зворотному порядку;
• порівнювати числа, формувати поняття про пару;
• формувати вміння виконувати елементарні дії додавання і віднімання в межах 5;

• Показники компетентност

• діти виявляють зацікавленість у сприйманні й запам’ятовуванні математичних понять;
• мають поняття про відношення між числами і цифрами (в межах 10), склад числа з одиниць (у межах 10), мають уявлення про структуру простої арифметичної задачі;
• можуть лічити предмети в межах 10;
• •знають знаки плюс (+), мінус (–), дорівнює (=);
• порівнюють предмети за величиною і формою, геометричні фігури між собою;
• •порівнюють форми реальних предметів, користуючись геометричними фігурами як еталонами;
• розрізняють подібні геометричні форми у навколишніх предметах;
• уміють ділити коло і квадрат на частини;
• - визначають розташування предметів у просторі;
• використовуючи допомогу дорослого, можуть діяти відповідно до запропонованого зразка;
• мають уявлення про умовні мірки вимірювання;
• розрізняють розташування предметів у просторі (зверху, знизу, ліворуч, праворуч, попереду, посередині, тощо).

• Цікава математика -  Просторові уявлення

• розширювати знання дітей про розташування предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині) та визначення напрямку руху (вперед, назад, наліво, направо);
• формувати вміння орієнтуватися в просторі відносно себе та визначати просторове положення відносно певного предмета;
• навчати змінювати напрям руху під час ходьби, бігу;
• визначати словом розміщення предметів у приміщенні;
• знати загальний вигляд зошита (обкладинка, сторінки (чи листки), на сторінках є поля);
• вчити орієнтуватися на аркуші паперу: знаходити праву, ліву, верхню, нижню сторону аркуша. 

• Цікава математика - Величина

• вчити визначати товщину предмета, порівнювати предмети однакової і різної товщини (товщий, тонший, рівні за товщиною); 
• уміти складати умовні мірки;
• виробляти вміння вимірювати висоту, довжину, ширину, товщину за допомогою різноманітних умовних мірок: стрічок, паличок, кубиків тощо; лічити, скільки разів умовно взята мірка помістилась в даному об’ємі, довжині, ширині тощо (скільки разів покладеться паличка по довжині стрічки);
• формувати вміння вимірювати сипучі речовини та рідини формочками, чашечками, ложками (скільки ложок крупи в чашці, скільки стаканів води у відерці);
• формувати вміння визначати рівність і нерівність предметів за масою незалежно від їх зовнішнього вигляду;
• формувати вміння групувати та класифікувати предмети за масою.

                                                          Геометричні уявлення (форма)

• ознайомити з поняттям «ціле», «частина»;
• пояснити, що ціле можна розділити на частини;
• навчити ділити коло, квадрат на 2, 4 рівні частини, із цих частин, знову складати коло, квадрат;
• розрізняти овал, коло;
• визначати чотирикутник за такими ознаками: чотири кута, чотири сторони;
• ознайомити з характерними особливостями піраміди (в основі трикутник (чотирикутник), у неї є грані і вершина), обстежувати її форму;
• розрізняти і правильно називати піраміду;
• вправляти дітей знаходити подібність і відмінність фігур (квадрат, трикутник мають кути; коло і куля мають округлу форму);
• пояснювати, що відрізняє квадрат і трикутник (у трикутника три сторони, а у квадрата чотири);
• Порівнювати різні фігури між собою, знаходити подібне і відмінне в їх формі;
• визначати форму різних предметів, порівнюючи їх зі знайомими фігурами.

                                       Цікава математика –  Часові уявлення

• навчати послідовно називати дні тижня, знати, який день був учора, який сьогодні, який буде завтра;
• диференціювати поняття: зараз, згодом, раніше, пізніше;
• вчити послідовно називати пори року (весна, літо, осінь, зима;
• продовжувати ознайомлювати із назвами місяців та їх послідовністю;
• ознайомлювати з одиницями часу: секунда, хвилина, година; доби (частини доби – ранок, день, вечір, ніч); тиждень – сім діб, місяць – 4 тижні, рік – 4 пори року. 

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Розвиваємо мову та мовлення - Розвиток звукосприймання та звуковимови

Освіті завдання:

● продовжувати розвивати мовленнєве дихання, фонематичний слух, інтонаційноїувиразноість мови;

●  оволодівати усіма звуками рідної мови відповідно до орфоепічних норм, дотримуватися засобів інтонаційної виразності;

●  закріплювати поняття: звуки голосні й приголосні,  слово,  склад, речення;

● розрізнювати звуки на слух, їхню послідовність у словах різної звукової структури;

●  уміти чітко розрізняти  на слух групи звуків: с-з, с-ц, ш-ж, ч-щ, с-ш, з-ж, дз-дж, ч-ц, р-л. регулювати силу голосу,  швидкість вимови;

● визначати послідовність звуків у двоскладових та трискладових словах;

●  розвивати навичку робити звуковий аналіз слів типу рак, жук; інтонувати та позначати відповідними фішками м’які приголосні зм’яким знаком та звуком і (сіль, тінь, ліс, дім);

●     визначати послідовність звуків у словах зі збігом приголосних (хліб, слон, Катруся).

Показники компетентності:

●     мовлення дітей чітке, виразне; правильна вимова переважної більшості звуків;

●     діти вживають у мовленні узагальнюючі поняття, якими позначають групи рослин і тварин, предметів одягу та взуття, домашнього вжитку тощо;

●     вербально позначають багато вжиткових предметів, пояснюють їхнє призначення;

●     у розмовному мовленні передають свої враження про предмети, речі, ігрові атрибути, вислуховують інші точки зору;

●    у своєму мовленні використовують різні типи речень, частини мови

мають певний лексичний запас, збагачений епітетами, порівняннями, синонімами, антонімами;

●     називають членів родини, їхні імена, по батькові, прізвища, місце проживання;

●     можуть розповісти про свою родину;

●     добирають слова, що виражають згоду, заперечення, відмову, вміють коректно звернутися по допомогу до незнайомих людей. Формулюють своє прохання чітко і голосно;

●     оперують словами, за допомогою яких позначає людей різного віку, статевої належності, професій;

●     називають своїх товаришів, можуть їх схарактеризувати, виділити чесноти і вади, розповісти про них, помічають помилки у своєму мовленні та в мовленні інших;

●     правильно називають частини свого тіла, деякі внутрішні органи та органи чуттів;

●     передають словами свій фізичний та психічний стан;

●     знають назви основних продуктів харчування, напоїв, гігієнічних засобів, найпоширеніших дитячих захворювань;

●     орієнтуюься у назвах основних емоцій. Розповідають про ситуації,

Розвиваємо мову та мовлення - Збагачення словникового запасу

●   уточнювати та збагачувати словник дітей згідно тем визначених у попередніх роках, а також тем»Взаємостосунки між дітьми», «Навколо рідної природи», «Праця дорослих», «наші найменші друзі», «Запрошуємо в гості»;

●  ознайомлювати    дітей   із багатозначними словами, омонімами (кує коваль, зозуля);

●        стимулювати дітей до використання у мовленні видових та родових понять (квіти, дерева – рослини);

●           активізувати словник дітей  у процесі ігор, вправ, розгляду картин, читання художніх творів;

● уточнювати розуміння дітьми абстрактних просторових та часових понять, слів із переносним значенням;

●       розрізнювати відтінки у значеннях слів (плакати, ревти, репетувати, вередувати).

Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Розвиваємо мову та мовлення - Розвиток граматичної будови мови

●    розвивати уявлення про слово;

● закріплювати  та удосконалювати граматичні навичи, здобуті у;

●    попередні роки;

● виховувати критичне ставлення до граматичних помилок. Вживати у мовленні невідмінювані іменники, дієслівні форми , прислівники, а також слова із чергуванням приголосних звуків;

● розвивати  навички самоконтролю, виправлення граматичних помилок, прагнення розмовляти чистою українською мовою;

●   виховувати  у  дітей  уміння звертатися при потребі за допомогою до дорослих при  побудові висловлювання;

●   стимулювати дітей до словотворення: за допомогою суфіксів (борода-бородатий, теля-телячий), префіксів  (голос-безголосий, їхати-виїхати), складних слів (довгі вуха-довговухий);

●    утворювати синонімічні відтінки слів: пестливості (котик-кошеня-кошенятко), збільшення (вовк-вовчище, рука-ручище), зменшення (будинок-будиночок);

●   привчати промовляти речення з різними інтонаційними відтінками (пестливо, ласкаво, офіційно);

● вживати речення  із звертаннями, вигуками, прямою мовою, частками, дотримуючись відповідної інтонації;

● спонукати  дітей  до  утворення  граматичних форм порівняльного ступеня прикметників (довгий, довший, найдовший);

●    користуватися наголосом при зміні слів (лялька,ляльки,ляльок);

●    утворювати  та   вживати   різні   типи речень з однорідними членами і з’єднувальною голосною «і» та без неї, з узагальнюючим словом, з вигуками, сполучниками ніби, немов, наче, як;

●  узгоджувати слова в роді, числі та відмінку;

● розвивати чуття мови, уваги до граматичних помилок, навички самокорекції і самоконтролю;

● при організації ігор вчити дітей повідомляти назву гри , описувати ігрові елементи, пояснення правил гри;

●    формувати уявлення про слово;

 ознайомлювати з терміном «речення»;   

●   здійснювати  поділ речення на слова і складати речення із 2-4 слів; закріплювати знання про те, що звуки і склади в слові, слова в реченні вимовляються в певній послідовності;

●  ознайомлювати   із     способами подовження речення: Пташка співає, Пташка голосно співає. Гарна пташка голосно співає.

       пов’язані з ними;

       ●      можуть розповісти про себе як представника  певної статі;

       ●      орієнтуються у назвах основних емоцій, розповідають про ситуації, пов’язані з ними;

       ●      висловлюють бажання, називають власні чесноти і вади;

       ●      вживають найпростіші типи речень, частини мови, граматичні категорії;

       ●      володіють українською мовою, монологічним та діалогічним мовленням;

       ●      знають слова пояснення, виправдання, пробачення.

Розвиваємо мову та мовлення - Розвиток активного мовлення

●    уміти  вступати в невимушену розмову з дорослими на запропоновані теми; самостійно звертатись із запитаннями, проханнями до дорослих, називаючи їх на ім’я та по батькові;

●    володіти ввічливою формою звернення: Ви. Вітатись і прощатись з дорослими. Слухати мову дорослих, не перебиваючи їх. Розмовляти лагідним тоном, ввічливо, дотримуючись засобів інтонаційної виразності та відповідних форм ввічливості. Бути стриманим і ввічливим, розмовляючи із незнайомими людьми;

●   у   спілкуванні   з  однолітками бути взаємно ввічливим, тактовним; розмовляти спокійним і лагідним тоном, не кричати, не перебивати товариша. Уникати грубих, зневажливих слів. Засвоєння  ласкаво- лагідної форми звертання ( Оленко,  Івасю, Марійко);

●     володіти  формами ввічливості: доброго дня Вам (тобі). Вітаю Вас (тебе), день добрий, доброго здоров’я, на добраніч, вибачте, будь ласка;

●   уміти логічно  і послідовно будувати розповідь, без повторів і довгих пауз ;

● заохочувати дошкільників ділитися власними переживаннями;

●    складати    оповідання   за   одним малюнком та серіями малюнків, за ігровою ситуацією. Дотримуватися структури сюжетної розповіді: зазначати час і місце дії, давати коротку характеристику дійових осіб.

Розвиваємо мову та мовлення - Робота з книгою

●  діти цього віку мають оволодіти уміннями сприймати літературні та фольклорні твори, розуміти зміст, ідею твору, основну сюжетну лінію казки чи оповідання, визначати головних персонажів;

●   з допомогою вихователя знаходити у тексті засоби виразності (порівняння, епітети, метафори, добирають до слів синоніми;

●      відтворювати і з допомогою вихователя пояснювати зміст гумористичних творів, прислів’їв, приказок;

●    відгадувати загадки;

  Освітня лінія  - Дитина  в сенсорно-пізнавальному просторі

Розвиваємо мову та мовлення - Робота з книгою

●  брати участь у бесіді за змістом художнього твору;

● висловлювати  свої враження, переживання. Передавати своє ставлення до персонажів на основі аналізу їхніх вчинків;

●    формулювати оцінно-етичні судження;

● співвідносити ведінку персонажів із реальними подіями;

●    зіставляти два художні твори близькі за змістом, темою, ідеєю, знаходити спільне та відмінне;

●відтворювати у мовленні образні висловлювання із художнього твору;

●       брати участь у розігруванні щедрівок, колядок, закличок, в сюжетно-рольових іграх за мотивами  творів;

●     знати тексти скоромовок, чистомовок;

●      складати  невеличкі розповіді, казкові історії за змістом скоромовок;

●      придумувати іншу кінцівку твору;

●    мати        уявлення       про     структуру книжки, види книг.

Освітня лінія

Зміст

Освітні завдання

Показники компетентності

«Особистість дитини»

Здоров'я та фізичний розвиток

• Формувати елементарні уявлення про зв'язок між людиною і природою та його вплив на здоров’я.
• Загартовувати організм дітей, проводячи різноманітні оздоровчі заходи.

• бере участь у різних формах роботи з фізичного                                   розвитку,                організованих вихователем;
• рухається, зберігаючи стійке положення тіла, орієнтується в просторі;
• виконує різноманітні вправи з ходьби, бігу, в стрибках, коченні, киданні, повзанні, лазінні, рівновазі;
• катається на санках, триколісному велосипеді, виконує вправи для адаптації на воді та оволодіння плаванням;
• позитивно ставиться до виконання загартовувальних процедур та вправ із формування рухових навиків.
• визначає і правильно називає частини тіла та показує їх;
• знає назви гігієнічних процедур: вмивання, одягання, роздягання тощо, самостійно виконує їх;
• користується милом, індивідуальним рушником, чистить зуби;
• оперує назвами людських статей (чоловік, жінка, хлопчик, дівчинка);
• негативно ставиться до шкідливих звичок (брати руки до рота, колупатися в носі тощо);
• розуміє, що рослинна їжа корисна;
• самостійно їсть, добре пережовує їжу; дотримується правил поведінки за столом;
• розуміє, що для здоров’я потрібно дотримуватися режиму дня;
• знає, що українські національні страви корисні для здоров’я;
• має уявлення про вплив природи на самопочуття людей;
• намагається не гратися гострими та дрібними предметами (не можна брати їх у рот, запихати у ніс, вуха);
• знає, що категорично заборонено брати ліки та хімічні речовини;
• розуміє, що ігри зі сірниками можуть бути причиною пожежі;

Безпека життєдіяльності

• Давати змогу дітям зрозуміти, що може стати причиною пожежі.
• Ознайомлювати із правилами дорожнього руху.
• Вчити обачливої поведінки з незнайомими людьми.
• Вчити безпечної поведінки в побуті з гострими чи дрібними предметами,                                                 хімічними препаратами та ліками.
• Наголошувати про небезпеку споживання сумнівних ягід, рос-

лин; поведінки з домашніми тваринами.

Здоров'я та хвороба

• Забезпечувати                 дотримання розпорядку дня та психологічного комфорту.
• Вживати заходів щодо збереження нервової системи, запобігати втомі й травматизму, формувати у дітей правильну поставу.

Гігієна життєдіяльності

• Привчати дітей дотримуватись культурно-гігієнічних навичок, формувати                                    навички самообслуговування.
• Формувати                      елементарну культуру під час споживання їжі.
• Формувати елементарні уявлення про частини тіла людини та органи чуття.